| Зустріч із юністю |
| 08.10.2010 14:02 E-mail | Печать | PDF |
 У 1985 році в Лебединському педагогічному училищі був випуск. І всі роки, що минули з того часу,
навчальний заклад був і залишається для його колишніх учнів святинею, храмом науки, звідки вони винесли поняття про добро і зло, почуття дружби, взаємодопомоги та взаємовиручки. Через 25 років з душевним трепетом переступають поріг рідного училища, у якого в цьому році ювілей – 80 років з часу заснування. Усміхнені, радісні обличчя, обійми, впізнання, сльози, поцілунки. Адже дехто не бачився усі 25 років. Зробили невелику екскурсію по училищу. Зайшли у свою аудиторію, кабінет хімії. Саме тут вирішили провести творчий звіт перед своїми наставниками. Відкрила його колишня староста 143 групи Світлана Северин (Заєць). Вона закінчила педучилище з відзнакою, працювала в школі. Має другу спеціальність – юриста. Закінчила академію імені Ярослава Мудрого в м.Київ, нині працює юристом на АТ «Технологія» м.Суми. Зазвучали схвильовані слова колишніх випускників, які з’їхалися з різних куточків України і вписали свою сторінку в історію училища. 25 років тому Світлана Ольховик, Паша Липівська одержали дипломи вчителів молодших класів. І дирекція училища направляє їх, як кращих молодших спеціалістів навчатися у Київський державний інститут по спеціальності практичний психолог. І не помилилися. Після закінчення інституту дівчата отримали направлення на роботу у м.Суми в університети. Багаторічна наполеглива праця, високий професіоналізм зробили вагомий внесок у розвиток національної освіти. Зараз Світлана Ольховик (Панченко)–доцент кафедри психології, докторант Київського Національного педуніверситету ім. М.П. Драгоманова, а Паша Липівська (Сахно) – старший викладач Сумського державного університету, психолог-консультант. Праця вчителя – щоденний подвиг, а саме вчитель є совістю і правдою суспільства. Це про Ларису Коваленко (Атрошенко), яка працює в місті Городня, що на Чернігівщині в допоміжній школі-інтернаті, методистом-логопедом. Далі звітують вчителі молодших класів. Вони присвятили себе навчанню та вихованню учнів початкових класів, працюють в селах Сумщини, Охтирщини, Чернігівщини, Харківщини. Це Ліда Скорик (Поправко), Людмила Калюжна (Карсекіна), Ольга Чижова (Галущенко), Олена Макаренко (Іванець), Ольга Пріхненко (Гусак), Любов Білера (Гузевата), Валентина Олексієнко (Хоменко), Світлана Зелена (Іванущенко),які щедро передають свої знання, досвід та уміння своїм учням. Людмила Калюжна, Ольга Чижова – завучі початкових класів у селах Харківської області та Сумського району. Для своїх учнів вони, як друга мама. Тому заслужили повагу та шану батьків, колег, учнів, мають відзнаки, нагороди, звання. Свої організаторські здібності проявила в житті і на роботі Людмила Чміленко (Руденко), працюючи сільським головою Терешківської с/ради Сумського району. Згадали тих, хто з тих чи інших причин не зміг приїхати. А потім - спогади, пісні студентських років, улюблені українські пісні. Ця зустріч була дуже щирою, доброзичливою. І скільки б років не минуло з часу закінчення училища, всі вони, колишні випускники, пам’ятають свою «альма-матер» і згадують тільки добрим словом студентські роки. Пам’ятають викладачів, які постійно тримають руку на пульсі життя і сміливо входять в європейський освітянський простір. Випускники висловили щиру подяку викладачам педучилища за їх невтомну працю, за те, що вони щедро передавали їм свої знання, досвід, уміння, побажали звершень на благо нашої незалежної України.
 А випускникам 1985 року хочеться побажати плідної праці, творчого горіння, нових успіхів та звершень у педагогічній діяльності. Нехай вірність педагогічній справі ніколи не покине вас! До нових зустрічей у стінах училища, дорогі випускники! Ольга ПАЛИВОДА, курсовий керівник 143 групи випуску 1985 року. |