Ну а дороги містом? Тут не допомагає і «ноу-хау»  (цемент-пісок-щебінь-яма). Знайомий полковник Російської армії, який гостює у батьків, мав необережність проїхати на своїй іномарці по Вокзальній. Знаєте, що він після цього сказав? Краще вам цього не знати...

Є необхідність поговорити і про «зебру». Ні, не ту, що в зоопарку, а ту, що визначає пішохідний перехід через вулицю. Вона, «зебра», майже скрізь у такому стані, що не місцевий автомобіліст може не звернути на неї увагу і... дорожня пригода. Звісно, відповідатиме водій, який її скоїв. А як же ті, хто зобов’язаний робити якісну розмітку і контролювати її стан?

До речі, недалеко від «зебри» «зебрячать», тобто інколи несуть службу із маленькими «зеброчками» в руках і працівники ДАІ. Чому вони не реагують на невідповідність дорожньої розмітки встановленим стандартам? Для її відновлення аж надто великих коштів не потрібно, в той же час, від цього залежить здоров’я, а то і життя пішоходів.

Дивлячись на вкрай незадовільний стан доріг, складається враження, що на Лебединщині проводиться експеримент по випробуванню автомобілів на витривалість, а їх водіїв – на витримку.

Можливо, через таких «експериментаторів» на місцях, Уряд України і змушений був на початку червня цього року присвятити своє засідання якраз незадовільному стану доріг.

«На жаль, ні громадяни, ні Уряд не бачать адекватних позитивних зрушень – наголосив на засіданні голова Кабміну Микола Азаров. – А між селами, за деякими винятками, досі можна проїхати тільки на тракторах, або зі швидкістю 20 кілометрів на годину». Хоча, за його словами, на ремонт доріг спрямовано значні кошти, але вони використовуються неефективно.

Серйозна розмова відбулася у Кабміні із запрошенням голів облдержадміністрацій. Та чи «аукнеться» вона конкретними справами? Поки що ми цього не бачимо. Особливо – на Лебединщині.

Вадим БІЛИЙ.