Стрічка новин
Ви, діду, ще славно тримаєтесь!: Зустрілися старий із молодим, і вийшла між ними ось така розмова. – Пам’ятаєте, чим скінчилась вся  та справа з євробляхами? Як Олександр Борисенко: «Щоб успішно реалізувати себе в житті, потрібне міцне здоров`я»: Віч-на-віч із Олександром Борисенком нашим земляком – математиком, членом-кореспондентом  Національної академії наук України, Смачного вам!: У нашому місті не один рік працює кулінарія, що по вулиці Героїв Май­дану. Тут завжди можна підкріпитися сві­жою випічкою. Особливо Прорвемося!: Валентина Петрівна як не остерігалася коронавірусу, бо, стверджують лікарі, люди похилого віку найбільш незахищені перед цією загадковою Святкувало місто: Праця цього трудового колективу, як повітря: доки вона виконується, її, начебто, не помічають, та кожен мінімальний збій у цій системі Пишаємося нашою Василівною: Близько 30 років тому, з мальов­ничої Полтавщини до Кам’яного, доля закинула цю працьовиту, талановиту, щиру, добру жінку. Земельні спори. Як їх вирішити?: Куди звернутись, процедура розгляду, закони, якими слід керуватися у їх вирішенні, судовий порядок вирішення спору, вартість судового збору. Валерія Андрієвська: «У нашій хаті, як завжди, дме вітер різних напрямків»: Багато лебединців знає, що досить частим гостем Лебединщини була одна відома людина, ім’я якої великими літерами вписане в історію України. Вже 27 років в Україні! : Ви можете покладатися на Креді Агріколь Банк! Наприкінці травня Креді Агріколь відзначив 27 років роботи в Україні. День народження – це Про любительську риболовлю взагалі: Опоненти рибалок-любителів, а значить, і нашого «Куточка рибалки», як добре знаємо, є здебільшого людьми дуже практичними і не розділяють рибальського

Навесні, коли дерева квітнуть буйним цвітом, у дружній, люблячій сім’ї віруючих людей Володимира та Раїси Ніколенків із Лебедина 30 квітня 1955 року народилася первісток – дівчинка Раїсочка. Люблячі молоді батьки тішилися нею, виховували та турбувалися, привчали до праці, а головне – до поваги, любові до ближнього. Дитячі роки Раїси не були безтурботними, вона рано стала дорослою. Родина поповнювалася, згодом стала багатодітною. Крім Раїси, ще народилося восьмеро дітей – чотири сестрички і чотири братика. Із малих літ Раїсочка їх няньчила, допомагала батькам у вихованні та турботі про малечу. Була прикладом для них.

…Перший клас на той час початкової школи №7 (нині районний будинок дитячої та юнацької творчості), перша вчителька, перша літера, буквар, все це було цікаво допитливій школярці. Далі – навчання у Лебединській середній школі №5. Навчалася гарно. Невдовзі став вибір майбутньої професії. Із ним Раїса швидко визначилась. У неї був хист до кулінарної справи. Це її покликання. Після отримання свідоцтва про закінчення восьми класів середньої школи вона, успішно склавши іспити, вступила до Харківського технікуму громадського харчування.  Велика жага до знань, бажання якомога швидше оволодіти обраною професією, стати дорослою та заробляти свою копійчину не полишало Раїсу всі роки навчання. Спеціальність вона обрала одну із кращих – технолог приготування їжі. По закінченню навчання, отримавши диплом у 1974 році, Раїса поїхала у місто Шостку. Працювала в їдальні при заводі, який на той час називався «Дев’ятка». Була кухарем 5-го розряду, а згодом 6-го.

Саме в Шостці зустріла соє кохання, доленосною була зустріч із юнаком Олександром Тараном. Згодом у 1975 році вони обоє стали на весільний рушник і крокують по життю уже 45 років.

…Рідна Лебединщина дуже манила додому Раїсу. У 1976 році вона народила першого хлопчика Сашуньку. З того часу молода сім’я і залишилася в Лебедині. Весь трудовий шлях Раїси Володимирівни пройшов у закладах громадського харчування. Це посади кухаря та завідуючого виробництвом. У сім’ї  Таранів панують повна взаємоповага та взаєморозуміння. У подружжя народилося троє синів. Усі виховані, працелюбні, отримали вищу освіту. У родину влилися невістки. Сини подарували четверо онуків, якими пишаються дідусь і бабуся, із нетерпінням чекають на гостину. Раїса Володимирівна – гарна господиня, справжній ас у кулінарії. Завжди балує родину смаколиками та тортами.

А ще Раїса Володимирівна займає активну життєву позицію. Завжди рада прийти на допомогу ближньому та тим, хто цього потребує. Тому у 2000 році заснувала громадську організацію людей з інвалідністю у місті, яку очолювала 14 років. Зараз Раїса Володимирівна є членом колективу громадської організації «Фенікс». На її шляху участь та здобуття перемог у  інваспорті та інших конкурсах та заходах. А ще вона займається вишиванням та флористикою. Від цієї краси, створеної руками Раїси Володимирівни, не відірватися.

У любительському клубі «Надвечір’я», що створений при міському центрі культури та дозвілля, ставляться до Раїси Володимирівни із великою повагою.

Глибоко віруюча людина, член церкви «Духовне відродження», по життю несе велику місію допомоги нужденному. Познайо­мившись у Миргороді під час санаторно-курортного лікування, Раїса Володимирівна протягом чотирьох років допомагає дитині-сироті, інваліду з дитинства Катерині Свертоці із міста Знам’янка Кіровоградської області. До цієї справи долучився і колектив «Феніксу». Вона також приєднувалась до відправки посилки воїнам АТО та до Акції збору коштів онкохворим дітям Сумщини.

Із нагоди ювілею, вельмишановна Раїсо Володимирівно, прийміть вітання від колективу ГО «Фенікс»:

«Здоров’я Вам бажаєм і за талант Вас поважаєм. Хай джерело людської вдячності за Ваші добрі справи ніколи не вичерпується, серце наповнюється світлом. Нехай доля і надалі збагачує Вас мудрістю, енергією, натхненням та радістю. Божого Вам благословення на кожен день, на кожну мить.»

Тетяна Чуйко, за дорученням активу колективу ГО «Спортивний клуб інвалідів «Фенікс».

Додати коментар