Стрічка новин
Вишивана жіноча доля: Часом на очі потрапляють якісь речі, що викликають цілий шквал емоцій, бурю спогадів, примушують серце битися частіше або ж, навпаки, У нас приємна новина: Лідії Можаєвій виповнюється 95!: Лідія Миколаївна довгий час плідно спів­пра­цює із тижневиком «Будьмо разом», хоча проживає в Києві і має проблеми зі здоров’ям (інвалід Навчання на карантині. Думки студентів: Новий навчальний рік теж, як і закінчення попереднього, продовжив для студентів «еру дистанційки». Такі зміни сколихнули всю Україну, та не В  Україні створили  реєстр колаборантів: Згодом його опублікують і усі українці зможуть бачити їхні прізвища, імена, по батькові. Про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов. Дорогі земляки, шановні жителі Сумщини!: Наближаються Новий рік та світле Різдво Христове. Цієї пори ми, як у дитинстві, чекаємо відчуття щастя та прийдешнього дива, чогось 102: що трапилось? з 20 по 26 вересня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшла 101 заява та повідомлення Лебединське бюро правової допомоги роз’яснює: Сумний досвід клієнтів системи безоплатної правової допомоги демонструє, що інколи догляд за своєю зовнішністю завдає неабиякої шкоди Потрібні керівники нового типу: В газеті «Будьмо разом» № 36 від 3.09.2020р. прочитав інтерв’ю «Віч-на-віч із Миколою Падалкою», директором Лебединського міськрайонного  центру зайнятості. Світлини: Розглядаю старі світлини... Скільки їх назбиралося за багато років! Деякі пожовкли від часу і неякісних реактивів. Деякі, наче  витвір мистецтва Служба «101» інформує: Скажемо пожежам – Ні!: Настав період холодів, тож усе частіше доводиться нагрівати своє помешкання. Однак потрібно робити це безпечно і зважати на застереження.

Геройські вчинки під час війни здійснюють не лише відважні воїни, а й тварини, яких ми приручили. Вони теж потерпають від вибухів бомб, снарядів, ракет, а ще від голоду, спраги, розлуки зі своїми господарями, поневірянь у їх пошуку і довготривалому очікуванні біля зруйнованого помешкання.

У соцмережах ми часто бачимо українських воїнів в окопах в обіймах чотириногих пухнастиків, які нагадують їм рідний дім, сім’ю. З котами, собаками, які вірно служать їм у боях, українці діляться останнім шматочком, лікують, рятують від ран.

У той час, коли Сумщина перебувала в окупації, нам на вулиці теж довелося підгодовувати домашніх тварин, господарі яких тимчасово виїхали в безпечне місце.

Ми сумували за своїми сусідами, за дитячим гомоном. Вулиця ніби спохмурніла. Пам’ятаю такий випадок. Сусідський пес Вовчок, якого діти в нас дуже люблять, підійшов якось до мене, притулився до ніг і ніби чекав якогось заспокійливого слова. Я почала гладити його по голові, промовляючи: «Нічого, дорогенький, скоро прибудуть твої, не сумуй, чекай їх...» І побачила, що з його очей течуть... сльози. Господарі його дійсно приїхали через день-два. Як радів пес, як бігав по вулиці з дітьми!

Чимало історій про порятунок домашніх тварин у містах, які перебували під окупацією, розповідають нині волонтери, зоозахисники. Справжнім героєм соцмереж став кіт із Бородянки, який просидів на сьомому поверсі близько двох місяців. Будинок, де він жив, був зруйнований на початку березня, а порятували його з допомогою спеціалізованої техніки 2 травня. Як виявилося потім, це була кішка, їй 10 років. У неї немає ніяких пошкоджень чи поранень, але побувала тваринка у справжньому пеклі під обстрілами, без їжі і краплинки води.

А ось ще одна «котяча» історія, яка теж має «хепі-енд». У Бучі, яка стала відома по всьому світу, окупанти викрали в одній із квартир кота породи мейн-кун і разом із награбованими речами вивезли його до Білорусі. Так, кіт Макс проїхав понад 300 кілометрів від дому та під Гомелем прибився до місцевих волонтерів.

Як розповідає власниця кота, їй з маленьким сином через окупацію Бучі довелося тікати за кордон, у Чехію. Чоловік мав повернутися додому, але не встиг: у Бучі вже були окупанти. Попросили сусідів взяти пухнастика до себе, але ті не встигли: в квартирі вже оселилися окупанти. Місяць тому у Вайбері їй зателефонували з Білорусі і сказали, що знайшли кота, в якого на шиї був кулон із номером телефона власників. Яка це була для них радість! У Білорусі волонтери зробили Максу новий ветеринарний паспорт та передали через Польщу до його родини в Чехію.

Рятують тварин від стресу і працівники зоопарків. Деяким із них дають снодійне, заспокійливі препарати. Особливо чутливі до вибухів, розривів бомб, снарядів слони. Дельфіни у Харківському дельфінарії теж, коли чують вибухи, відчувають небезпеку та залягають на дно на 20-30 хвилин.

Ось так і живемо: ми рятуємо тварин, а вони – нас. Як розповідають господарі пухнастиків, собак, тварини стали більш уважними до людей, як можуть, заспокоюють їх. І з такими моральними якостями, як у більшості українців, ми обов’язково переможемо. Адже, як відомо віддавна, добро обов’язково переможе зло. Цей світлий день ми наближаємо всі разом – на фронті, в тилу, різними добрими справами. Саме такою є місія людини на Землі.

Олена Лубенська,

член Національної спілки журналістів України.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар