Стрічка новин
Погляд із Юності: Це фото до редакції тижневика «Будьмо разом» надіслав син однієї з учениць, зображених на світлині, з проханням відгукнутися тих, хто, Що таке родинне щастя?: Дивне запитання. Якими категоріями, розмірами виміряти його? Кожна людина підходить до тих вимірів по-своєму. Одні думають, якщо збудували не дім, ❗️Передавайте інформацію про окупантів, а не публікуйте дані про зсу чи результати ворожих обстрілів: На відео – тіктокер, який днями виклав у інтернет матеріали про розташування українських військових у Києві. Згодом торговий центр, біля Відповідь є. а маршрутки поки що немає: У тижневику «Будьмо разом» (№ 39 за 24 вересня ц.р.) під рубрикою «Читач звернувся до газети» був надрукований матеріал «Залишилися Лебединська «стіна плачу»: Був колись тут дитбудинок, потім дитсадочок, Де діти гуляли, Батьківщину-Україну в піснях прославляли. Чи існують термін звернення для реєстрації після звільнення з роботи?: Подібне запитання звучить най­час­тіше у листах громадян на адресу центрів зайнятості Сумщини та на зустрічах спеціалістів із мешканцями міст та З Сумщини вже вийшла техніка РФ з більшістю солдат - про це повідомив голова Сумської ОВА Дмитро Живицький: Щоправда на території області ще небезпечно - невеличкі групи російських солдат залишилися.  Наразі відбувається перевірка та зачистка території. Нагадаємо, вчора, російські ВІДДІЛЕННЯ ПОЛІЦІЇ № 3 (м. ЛЕБЕДИН) СУМСЬКОГО РУП ІНФОРМУЄ, РАДИТЬ, ПОПЕРЕДЖАЄ: УВАГА – ШАХРАЇ! Поліція застерігає: у зв’язку з соціально-економічною ситуацією останнім часом збільшилася кількість шахрайств на території регіону. Залишаймося друзями і в 2021-ому!: Нинішня осінь прийшла, як завжди, тоді, коли її не зовсім чекали: покоротшав день, стали холодними ночі, не чути співу птахів. Дорогі лебединці!: Сердечно вітаю вас з чудовим прийдешнім світлим Днем Христового Воскресіння! Бажаю Вам Божої благодаті, добробуту, злагоди, душевної величі та мирного

Незважаючи на те, що на кордоні Сумщини продовжуються інтенсивні бомбардування й навіть запеклі бої, незважаючи на численні сирени загрози авіаударів, що раз по раз звучать у Лебедині, ця місцевість все-таки чиста від дикунської орди,  російська техніка не їздить нашими дорогами.

І раптом здалеку загуділо щось важке й потужне! Господи, невже знову?..

Та ось у зоні видимості з’яв­ляється власне джерело звуку – великі сучасні трактори, які впевнено пересуваються лебединською трасою для виконання завдань сільськогосподарської галузі. Слава Богу!

Україна завжди була і є багато в чому аграрною країною. І залежність наших людей від землі ні для кого не секрет. Якийсь жартівник в Інтернеті написав, що окупанти не врахували особливостей українців: мовляв, якби напали пізніше, коли люди вже на городи пішли, то в теробороні були б одиниці. Та якщо сер­йозно, то початок весняних сільгоспробіт – будь-то на великому полі чи на малому городі – це свого роду сакральне дійство. Навіть у людей далеких від сільського господарства при вигляді техніки для вирощування врожаїв починає прискорено битися серце. То віковічний поклик поколінь предків, який генетично живе в кожному українцеві. Тож навіть у мене ці потужні трактори на лебединській трасі викликали неабияке збентеження духу, піднесення настрою і ще більшу віру в незаперечну перемогу України над всесвітнім злом.

У народі кажуть: житимеш чи не житимеш, а жито сій!

Так, Україна втратила і втрачає багатьох і багато, але вона знає, заради чого то все.

Ми воюємо, бо любимо сво­їх дітей, свої родини, свої прабать­ківські мову й землю, які дав нам Бог. Тому ми з душевним трепетом зустрічаємо прийдешню весну, зі світлим і радісним почуттям засіваємо свої поля й городи насінням, добром і любов’ю!

Ми, прості люди, не задумуємося над тим, наскільки Україна трудяща і скільки всілякої продукції вона забезпечує на увесь світ. Та коли трапляється інформація про наші провідні позиції в постачанні на світовий ринок, наприклад, олії, меду чи інших продуктів, то мимоволі проникаєшся гордістю за наш працелюбний і землелюбний народ!

Тому коли йде весна – треба давати дорогу весні! А не якимось там ворожим танкам. Буде все, як Бог управить. А волі Божої на поразку України немає і не було ніколи. Хто на нас тільки не нападав – і де ті половці, печеніги, монголо-татари, хани, фашисти? Будуть там і москалі.

 А Україна – є! І буде вічно!

І засіває свої поля й городи. Бог нам усім на поміч!

В мережі трапилася картинка, чотири фото з підписами: звичайна весна – трактор у полі оре землю, напали окупанти – трактор оре землю, загроза ядерного вибуху – трактор оре землю, кінець світу – а трактор оре! Нам своє робить!

Українці й так добряче лупашать окупантів, а тепер, з настанням тепла, ще швидше розправлятимуться з ворогами. Бо вони заважають нам займатися улюбленою українцями сакральною справою – сіяти в землю зерно, а в душі – любов до своєї Вітчизни і її захисників, примножувати добро й красу на землі, структурувати Всесвіт. Бо немає в природі більшої сили й спраги жити за ту, з якою з зерняти виборсується паросток.

На наших очах з зерняти кри­вавої боротьби і світлих сподівань народу виборсується паросток Української Нації!

Жанна Абаровська (Шевчук),

Недригайлів-Лебедин.

Спеціально для тижневика

«Будьмо разом».



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар