Розмовляють дві жіночки:
– Спочатку на тих людей, які ходили без масок, всі дивилися з великою підозрою і остерігалися їх…
– А тепер з підозрою дивляться на тих, які ходять по вулиці в масках. Вибач, що тебе перебила!
х Х х
Розмовляють два чоловіки:
– Після вчорашнього немає в мене апетиту не те, щоб на роботу, а й на лежбу…
– І що ж воно в тебе трапилося?
– Не скажу, бо і в тебе апетиту не стане.
х Х х
Розмовляють два чоловіки середніх літ:
– А я позавчора набрав чотири відра маслюків.
– І що з ними можна зробить?
– Спочатку чистить, а потім варить і їсти.
х Х х
Говорить старий дід:
– Ми думаємо, що все воно в нас відбувається не так, як треба. А воно все відбувається так, як треба. Так воно все влаштовано. Розумна людина повинна все робити сама. А за дурня часто усе робить Бог.
х Х х
Говорить чоловік інтелігентної зовнішності:
– Я не пам’ятаю випадку, щоб хтось із наших посадовців відповів за свої слова, «за базар» тобто. А ми теж добрі – мовчимо, як карасі в болоті. І поки ми мовчатимемо – нашу націю вирубають під корінь.
х Х х
Розмовляють два чоловіки:
– Популіст – це той, який вступивши у черговий кізяк, звинувачує всіх підряд, але не себе.
– Ну й бички та телиці у нього всі винні.
х Х х
Розмовляють малий онук з дідом:
– Діду, на плиті он чайник свистить!
– А ти йому скажи, щоб не свистів, бо грошей у діда не буде: баба всю заначку знайде і реквізує!
х Х х
Говорить чоловік, жестикулюючи:
– Масковий режим дав багато позитивного. Ідеш по вулиці, чи в супермаркеті бабляєшся, а назустріч якась тобі знайома сволота у масці, то можна зробити вигляд, що ти її не впізнав. І, значить, можна не вітатися.
х Х х
Розповідає старий дід:
– Запереживали в Європі, що після пандемії у них буде криза. Слабаки! Та в нас така криза щороку і щодня. І якось живемо!
х Х х
Розповідає жіночка:
– Була я оце нещодавно у селі в родичів. Недалеко від них є двір. Там ніхто не живе. Все заросло кущами, все осунулося. Видно, зразу нащадки померлих це метлище не продали, бо потягнулися за копійкою, а тепер вже нікому й не потрібне. Так там на похиленому паркані залишилася табличка «Двір зразкового порядку». Ось що залишається од земної слави…
Розмови підслухав і записав
Никанор Лагідний.