Стрічка новин
На 15% збільшилась кількість онлайн платежів за доставку газу на Сумщині: Від початку карантину зберігається тенденція збільшення розрахунків за доставку газу онлайн. Проте протягом березня-квітня АТ «Сумигаз» отримало від банків Прагне бути першою: Чарівної осінньої пори щороку сту­дентство нашої краї­ни відзначає своє свято. День студента – свято молодості, краси, свято енер­гій­них, завзятих, АГОВ! Хто в бур’янI заховався?: Лебединці ще пам’ятають комплекс будівель заводу поршневих кілець, який завжди привертав увагу містян і приїжджих своєю затишністю, догля­ну­тіс­тю. Не допустити зривів у постачанні природного газу населенню: ТОВ «Сумигаз Збут» звернувся до Міністерства енергетики України з проханням вжити всіх можливих заходів для недопущення зривів у постачанні Із сторіччям, ветеране!: «До сотні літ бажаємо прожити і добрий слід лишити на землі», – такі ось рядки у побажаннях часто звучать на І реліквія, і скарб, і пам’ять: Йшла з магазину. Неочікувано поряд скрипнули гальма легковика, і він зупинився. Із салону виглянув молодий чоловік та запитав чемно, Понад 57 тисяч клієнтів «Сумигаз» жодного разу не сплатили за доставку газу: Власники більше 57 тис газифікованих домо­во­лодінь Сумщини ще жодного разу не сплачували за розподіл газу. Нагадуємо, з 1 січня 2020 І знову зустріч…: 90-ті роки. Випускники входили у самостійне життя якраз на межі розпаду однієї країни і народження іншої. Разом із її становленням Яна ТРОФИМЕНКО: «...Шлях до перемог не буває без перешкод»: Лебединська каратистка, чемпіонка і володарка Кубка світу Яна Трофименко розповіла читачам тижневика “Будьмо разом” про свій шлях до успіху. Як підприємцю Сумщини без найманих працівників отримати допомогу по частковому безробіттю: «Відтепер, - говорить директор обласного центру зайнятості Володимир Підлісний, - допомога по частковому безробіттю на період карантину

Успішно закінчивши військове училище, Віктор Рогов отримав бажані зірочки на погони і звання лейтенанта. Йому запропонували посаду начальника полігону,

на що він дав згоду.

Полігон - це величезна територія, де військові проходять навчання, а льотчики відпрацьовують бомбометання в ціль. Обов’язки начальника полігону нескладні, він їх швидко засвоїв. Головне, щоб під час військових навчань та бомбометання своєчасно були виставлені загороджувальні знаки та по­ві­домлене населення, що проживає на прилеглій території.

Для управління військами тут же було збудоване приміщення із засобами зв’язку, де й поселився Віктор Рогов.

Дівчата і молоді жінки якось дуже швидко вирахували молодого, неодруженого начальника полігону. Почалося змагання – хто швидше завоює серце військового. Найбільшого успіху досягла довгонога красуня Зіна, яка постукала в двері та зазирнула у вікно, ніби заблукала. Одним словом, «застовпила» офіцера. Зіна була гордою. На подруг дивилася з високо піднятою головою. Всім розповідала, що Вітя її дуже любить та обіцяв з нею одружитися.

Але тут на горизонті з’явилася «лунолиця» Валентина з чітко вираженими жіночими пропорціями. Коли вона з’являлася у місті, то обов’язково траплялось кілька аварій через те, що водії транспортних засобів задивлялися на її фігуру. Жінки смикали за рукава своїх чоловіків, щоб відвернути увагу від красуні, яка йшла на іншому боці вулиці.

Прикипів поглядом до Валентини й лейтенант Віктор Рогов та так, що не міг відірватись. Боковим зором, не повертаючи голови, Валентина помітила, що Вітя «примагнітився». А решта - справа техніки. Валентина знайшла привід потрапити на прийом до начальника полігону. А з приймальні вийшла зі скуйовдженою  зачіскою, рожевим обличчям та морально задоволеною.

Так фі­гу­риста Валентина від­су­нула на зад­ній план кра­суню Зіну. Остання теж не хотіла зда­­­ватися, по­­стій­но ча­ту­вала на лей­­тенанта. Він, здалеку по­­мітивши Зіну, швидко зникав на безмежних просторах полігону. Тоді Зіна написала скаргу на ім’я командира полку, який був увінчаний сивиною та збагачений життєвим досвідом. Командир запросив обидві сторони і спробував розібратися. Тому першою запитав Зіну: «Які у Вас претензії до лейтенанта?»

«Він обіцяв зі мною одружитися», – сказала та.

Лейтенант запально відповів: «Та я їй що завгодно міг пообіцяти. Я люблю Валентину і буду одружуватися з нею». Так Валентина стала дружиною начальника полігону лейтенанта Віктора Рогова.

Вона відразу проявила неабиякі господарські здібності. Кращі, не задіяні землі, розорала під городи, більш зволожені – пустила на сінокоси. Були збудовані тимчасові споруди, де розвели корів, свиней, птицю. І зажили вони заможним, щасливим життям.

Кожного року Валентина народжувала по дитині. І вже з роками в їхній сім’ї налічувалось дві дівчинки і два хлопчики, які росли на просторах полігону дужими, винахідливими та з почуттям гумору.

От тільки лейтенант відставав у кар’єрному рості. Як присвоїли йому через три роки старшого лейтенанта, та так про нього й забули. Вже й діти виросли, і сиве волосся з’явилося, а Вітя все був старшим лейтенантом.

Якось у полк при­ї­хала комісія. Що таке комісія? Англійський юрист і дипломат якось сказав: «Комісія – це така група людей, де кожний окремо не вирішує нічого, а всі разом взяті обов’язково прийдуть до висновку, що питання не підготовлене». Ця ж сама комісія і виявила, що старшому лейтенанту Рогову скоро на пенсію, а в нього немає кар’єрного росту. Тому в штабі терміново написали наказ, згідно якого старшому лейтенанту Віктору Рогову було присвоєно звання капітана, призначено на посаду командира роти і переведено в Київську область.

Жінка плаче, діти плачуть. Коли дітей запитали, що трапилося, ті відповіли: «Нашого тата в армію забирають!»

Олексій ДУЧЕНКО, м.Лебедин.

Коментарі  
0 #1 Парфюмер 22.10.2020, 17:56
"...Але тут на горизонті з’явилася «лунолиця» Валентина з чітко вираженими жіночими пропорціями..."

- В смысле? У Зины было выражено как-то расплывчато, тобто довго шукати доведеться?
Цитую: "довгонога красуня Зіна..." Увы, есть такие плоскодонки в этом многогрешном мире.

"А з приймальні вийшла зі скуйовдженою зачіскою, рожевим обличчям та морально задоволеною..."

Я думаю, не тiльки "морально задоволеною". Вся в мыле, так сказать.
Вот вам, Алексей, ответ, почему этот лейтенант не продвигался по карьерной лестнице. Вероятно, "мылил" не только Зину и Валю.

-"... Вона відразу проявила неабиякі господарські здібності. Кращі, не задіяні землі, розорала під городи, більш зволожені – пустила на сінокоси..."

- Алексей, не нужно приписывать ей гипотетические качества "проявила, розорала, пустила..." Нiчого цього ця жiночка зробити не могла. Хiба що скуйовдити голову якомусь генераловi, щоб чоловiк не знав? Тодi можливо.
Цитата
Додати коментар