Стрічка новин
Сповнена світла й тепла: Її душа відкрита до людей. Це відчувалося відразу при нашому першому знайомстві. Та це не було спеціальне зна­йомство. Просто потреба Запобігання поширенню коронавірусної інфекції: 24 березня відбулося чергове засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Під час роботи Віктор Лисянський: «Постійно згадую Михайлівку, лебединських друзів»: На цей раз ми поспілкувалися з колишнім, одним із кращих сільських голів Лебединщини, Віктором Лисянським. Відеороз'яснення щодо виплати грошової допомоги: Пенсійний фонд України пропонує відеороз'яснення щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 1тисячі гривень в умовах карантину. Водночас закликаємо Фізкультура, спорт та здоров’я сплелись воєдино: З метою сприяння розвитку Олімпійського руху в Україні, пропаганди здорового способу життя, формування у дітей та  молоді фізичного і морального ШАНОВНІ ДРУЗІ!: У нашого земляка, родом із Пристайлового, колишнього позаштатного автора районної газети «Будівник комунізму» (зараз – «Життя Лебединщини»), а нині відомого Хай щастя та мир зIгрIвають оселю: Чарівна жінка, любляча матуся, мудра бабуся, чудова прабабуся, добра подруга, гарна сусідка. Всі ці слова можна дарувати дорогій нашій Ользі Ціни на ринку на 5 липня 2020 року: М’ясо (1кг) – 120 -150 грн. Сало (1кг) – 40 -130 грн. Примусили: Колодубський якраз нарізав «лікарську», коли в двері побутової кімнати зазирнув майстер Крутько: — Що? Знову микитите? — суворо запитав він і І спорт, і відпочинок: Молодість – прекрасна пора. Коли будь-яка справа по плечу, а слова не розходяться із ділом. Так, юнаки із с.Межиріч не

Шкільні роки не повертаються, але вони в нашій пам’яті. Перша вчителька, перший і останній дзвоник, перша прочитана книга, перша закоханість...

Багато шкільних епізодів так чи інакше вибірково оживають у наших спогадах. Щиро радіємо спілкуванню з колишніми однокласниками, подарованим долею, зустрічам з учителями, які пам’ятають нас ще дітьми. Їхні розповіді зараз найдорожчі!

У ці листопадові дні десять років тому на­пе­редодні 90-річного ювілею ми поспілкувалися з Парас­ко­вією Тимофіївною Тім­ченко, яка навчала нас в 60-і роки минулого століття українській мові та літературі в Лебединській СШ №1. Завжди спокійна, врівноважена, з приємною усмішкою на обличчі, вона була взірцем для нас, дівчаток. Милувалися її стрункою поставою, навіть сукнями, в яких вчителька приходила на уроки. Любили її предмет, із задоволенням вчили вірші, читали твори. Вона ніколи нікого з учнів не образила жодним словом, навіть не підвищила голос. А лився він у неї на уроках, наче струмочок.

У затишній оселі Парасковії Тимофіївни по вулиці Піонерсь­кій в Лебедині ми під час зустрічі пили чай, вона розповідала про своє нелегке життя. Адже на долю цієї жінки випало багато випробувань: війна з фашистами, голод, тяжка праця, щоб вистояти, вижити в ті нелегкі часи. Здобула педагогічну освіту, бо це було до душі. Все життя дуже любила читати, доки дозволяв зір. Мала вдома свою книжкову бібліотеку. І в 90-річному віці ще, пам’ятаю, читала напам’ять вірші улюблених авторів, розповідала про них чимало цікавого.

І хоча Парасковія Ти­мо­фіївна весь час сама себе обслуговувала: і за городом доглядала, і по продукти на ринок потихеньку ходила, за нею була закріплена й соціальна працівниця. Валентина Цинка (Івченко), яка, до речі, була моєю ученицею в Рябушківській школі, днями при зустрічі розповіла, що Парасковія Тимофіївна живе зараз в Кишеневі у своєї доньки Валентини, яка теж педагог. Свою підопічну Валентина Миколаївна обслуговувала протягом декількох років і дуже її поважала. Розповідями її можна було заслухатися.

– І серце в неї добре, по-справжньому материнське, – розповідає Валентина Миколаївна. – Ще довгих років їй життя!

10 листопада до Парасковії Тимофіївни завітав поважний ювілей – 100 років від дня народження. Це роки, які принесли повагу, визнання, радість від того, що мала улюблену роботу, виростила хорошу, розумну доньку. В родині про неї турбуються, а в рідному Лебедині пам’ятають.

Найкращі побажання Вам, шановна вчителько, – здоров’я, спокою в душі, радісних життєвих миттєвостей! У Ваше віконце постукала глибока осінь, але кожна пора року, як відомо, має свої принади. Нехай і Вас вона порадує ясним сонечком, блакитним мирним небом і теплом Вашого дому.

З повагою Олена ЛУБЕНСЬКА,

член Національної спілки

журналістів України.

Додати коментар