Коли сформували громаду, виникло питання розподілу обов’язків. Кого ж призначити головним екологом? Запропонували рибаку і мисливцю Івану Боброву: «Ти, Іване,
стоїш на один щабель вище від усіх нас до природи. Тобі і карти в руки!». Так Іван став головним екологом громади.
Першочергово він вирішив навести порядок у своїй садибі. Позбирав старі чоботи, жінчині чобітки: гостроносі, тупоносі, на високих і низьких підборах, що геть не модні стали, дідові кожухи, що з часом полисіли. Затаривши в мішки різний непотріб, Іван замислився: «Скільки ж його назбиралося, куди ж усе це дівати? Напевне, я кожного ранку буду виносити в очерет по одному мішку, а заодно контролюватиму стан річки».
Скоро в очереті від Іванового непотребу з’явився острівець і натоптана доріжка. Як він не маскував цю доріжку, односельці знайшли її. І по цій доріжці селяни теж таємно почали зносити свої відходи цивілізації: хто мішком, хто візком, хто возом. І утворився в очереті свій «Труханів острів».
Маючи такого «спеціаліста», громада завжди буде впевнена, що екологія на її території під «надійним» контролем.
Олексій Дученко,
м. Лебедин.