ср.09262018

Додаєшкались!

Додаєшкались!У січні Уряд презентував 2018-ий рік – роком доріг. Вірилося-не вірилося, але душу гріло: а раптом ми розпочнемо їздити на авто по дорогах, як у європейських країнах? Звучали й різні «прожекти» із «високих» кабінетів: у нас асфальтівки занадто широкі, давайте зробимо їх вужчими. Менше дорогоцінних матеріалів на їх облаштування затратимо, та, дивись, і водії при зустрічних об’їздах будуть збавляти швидкість. Звідси – і менше ДТП. Були й такі, що радили взагалі дороги не ремонтувати. Знову ж таки в цілях безпеки. По колдобинах здорово не розгонишся (а то нічого, що по таких дорогах водії «зустрічок», об’їжджаючи ті ж дорожні нерівності, інколи, ігноруючи правила дорожнього руху, їдуть «лоб в лоб»?).

Звучали й інші пропозиції. А час ішов. Уже й літня спека нагадала про себе. А що ж дороги? Ремонтуються? А якже, ремонтуються: під Києвом, на деяких автомагістралях міжнародного значення. В той же час надходили тривожні повідомлення: на Черкащині в зв’язку із вщент розбитим дорожнім покриттям люди перекрили проїжджу частину, на Івано-Франківщині на ухабистій дорозі пасажир маршрутки отримав травму хребта. Звучали й інші інформації із ЗМІ – одна невтішніша за іншу. Але, як мовиться, своя сорочка ближче до тіла. Тому, що у нас з дорогами на Сумщині і, зокрема, на Лебединщині? І тут без фактажу не обійтися. Автошлях Лебедин-Суми. Пам’ятаєте, як не так давно тут стрибали по вибоїнах? Підлатали. Зараз теж стрибаємо, але не так. До речі, у деяких дорожників є закономірність, що стає традицією: при ремонтних роботах залишати хоча б одну ямку, але конкретну. Їде водій, розслабившись, по відремонтований трасі, краєвидами милується і раптом – бац! Злазьте, дядьку, із залізного коня, ремонтуйте колесо. Не вірите? Проїдьте і побачте таке між Бишкінем і Лебедином. А це рядки із листа постійного дописувача газети Олексія Дученка: «Із нетерпінням чекали громадяни Лебедина святкування Дня міста. І не тільки, щоб добре відпочити. Думали, що нарешті відремонтують дорогу від дитячого садка «Ромашка» до Меморіалу. Не дочекалися. Так і йшли лебединці та гості міста урочистою ходою на святкування, спотикаючись на вибоїнах». А що автомобілісти? Хочете пересвідчитися, що таке їхати «лоб в лоб»? Проїдьте по Першогвардійській. Які там в біса правила дорожнього руху! Їдуть і по газонах, і по пішохідках, і хто на що гаразд.

А це телефонний дзвінок від інваліда другої групи із Середино-Буди Галини Майорової: «Лікуюся в санаторії «Токарі». Обслуговуючий персонал кваліфікований, лікувальні процедури повністю задовольняють. А ось дорога Лебедин-Токарі – просто жах: одні ями-канави. Як хворим із проблемами опорно-рухової системи чи остеохондрозом хребта (а це один із лікувальних напрямків санаторію) добиратися сюди? На носилках виноситимуть. А санаторій «Токарі» знаний далеко за межами Лебединщини, своєрідна візитівка цього краю. Ось вам і візитівка! Навіть на Серединобудщині таких вщент добитих доріг немає». Прикро, дуже прикро таке слухати. Але будемо, (хоча можу і продовжити), у цій неоптимістичній розповіді ставити крапку. Та ні! Насамкінець, треба подякувати представникам влади всіх рівнів за «обов’язковість» виконання обіцяного і – «Даєш рік доріг 2019!». Остаточно їх доб’ємо...                                                                               

Вадим Білий.


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91