пн.11192018

З чужого плеча

З чужого плечаСьогодні із вуст багатьох жительок нашої держави злітає фраза «Я – дєвочка Секонд Хенд». Неодноразово так жартують і мої знайомі, приятельки, родички. Це жінки. А ось чоловіки – ні. Бо ж вони (говорю про загал) одягають те, що їм купують дружини, мами, сестри, не цікавлячись, де все те придбане. А ось жінки, є жінки. Вони завжди цікавляться: де, за скільки, якої фірми товар тощо. Та, на жаль, останнім часом жіночий загал про фірмовий, брендовий одяг забув. Головне, щоб товар був більш-менш пристойним, придатним для носіння, а ще – дешевим. А такий придбати можна на вагу у мережі магазинів під назвою «Секонд Хенд».

Що значить це словосполучення? Відповідь проста: другі руки. Тобто – товар передається в другі руки за надто нижчу ціну. Отож, багато наших співвітчизників і поспішають його придбати, бо ж за наші зарплати і пенсії кращого (за дорогу вартість) не прикупиш. Зась! Оце дожилися! А майже три десятиліття тому мали можливість придбавати добротні речі. Та ось у невеликих містах і селах, селищах їх не було в продажу. Тоді народ прямував до столиці, де всього було вдосталь. Причому, вітчизняного виробництва. «Імпорт» продавався «по блату», бо його ввозили обмежену кількість.

Але все – змінюється. Й нині інші часи настали. Для одних ті зміни – на краще, для інших – на гірше. Перші – жирують, інші – бідують. Тож оті «інші», щоб якось виживати, прямують до «Секонд Хендів», де можна придбати товар з чужого плеча для різних вікових категорій населення: від малюків до людей похилого віку. Ой, а що в них робиться, коли завози­ться «новеньке»! Штовханина, черги, галас, а то, дивись, і лайки, бо одна річ сподобалася двом, а то й трьом відвідувачам. Спостерігаючи таку картину, болить душа: як принижується наша українська гідність! Одягаємо речі «з чужого плеча», не знаючи, чиє і яке воно те плече. А чому б не розвивати вітчизняну легку промисловість? Людям і робочі місця, і заробітна плата, і товари наші за помірною ціною.

Поспостерігайте нині за купівельним попитом у великих і малих магазинах, на ринку, де товар продається за кругленькою ціною. Покупці все розглядають, але не купують: ціни ж «кусаються». Щоправда, товстосуми коштів не шкодують. Однак і в «Секонд Хенди» вони заглядають. Окремі ЗМІ повідомляли, що й відомі артисти , депутати, бізнесмени, навіть керівники державних структур дещо прикуповують із «дешевого».

Отже, товари з Європи (!), що продаються в «Секондах», зайвий раз заманюють нас, українців, у «райський куточок». Але все ж таки: де наша українська гідність? І вже варто показувати її міжнародному співтовариству на всіх рівнях: від інтелектуального, елементарного побутового – до економічного. І починати треба це робити керівництву держави. А народ підтягнеться.

Вадим БІЛИЙ.


Коментарі  

 
Парфюмер
0 #1 Парфюмер 18.10.2018, 23:32
"Сьогодні із вуст багатьох жительок нашої держави злітає фраза «Я – дєвочка Секонд Хенд»"

- Это что за суржик под названием "девочка"? Оце жительки держави так говорять? Ну i ну!

"Головне, щоб товар був більш-менш пристойним, придатним для носіння, а ще – дешевим. А такий придбати можна на вагу."

- Вадим, потрiбно розколотися для порiвняння: скiльки тонн одягу купують одразу Вашi приятельки и родичi? Ну, щоб усi були задоволенi.

"Зась! Оце дожилися!"

- А что такого непредвиденного случилось?

"А майже три десятиліття тому мали можливість придбавати добротні речі."

- Понимаю Вас. Э-х-х-х, золотые времена оккупации и рабства со стороны агрессивных братков. Что за чудное время!!!

"Та ось у невеликих містах і селах, селищах їх не було в продажу."

- Були, Вадим, Вы не в курсе. Лично я в Лебедине ездил автобусом в военный городок. Вход туда был свободен, а в "Военторге" была и приличная обувь "Цебо" и одежонка вполне на уровне попадалась. Знать нужно было места.

"Тоді народ прямував до столиці, де всього було вдосталь."

Т.е. в Москву. Да, всего сутки пути поездом Сумы - Москва и с горящими глазами по магазинах. Ох, захватывающее было время!!!

"Але все – змінюється. Й нині інші часи настали".

- Хорошее время наступило. Солнечные клоуны сделались главными героями эпохи, непрерывно сменяя друг дружку, и столько дерьма кругом - окунайся в какое хочешь.

"Перші – жирують, інші – бідують".

- Вадим, это главный закон джунглей. Или вы хотите, чтобы все вокруг жировали? Это невозможно. Всегда будут господа и прислуга, догрызающая за господами кости.

"Ой, а що в них робиться, коли завози­ться «новеньке»! Штовханина, черги, галас, а то, дивись, і лайки"

- Господи, цариця небесна! А где же европейская культура, ввiчливiсть, знiмання капелюха на кшталт: прошу, панi, натягнiть на плечi першою цю облуду, а я подивлюся збоку?

"Спостерігаючи таку картину, болить душа: як принижується наша українська гідність! "

- Срамное, немилосердное заключение. Мне кажется, что всё дело здесь в биохимическом факторе, в ДНК, в хромосомном наборе, который сложился за столетия якшания с пришельцами с дикого Востока. Вы разделяете мою мысль алмазной огранки, разлюбезный пан Вадим?

"Одягаємо речі «з чужого плеча», не знаючи, чиє і яке воно те плече"

- Ох, и круто Вы сказанули, Вадим! Это шедевр, возвышенный до нехватки кислорода.
Что, если то плечо было когда-то усыпано язвами, экземой, нейродермитом? И куда вообще смотрит лебединская санэпидемстанци я? Надо срочно полить прибывшую одежду хлоркой и посыпать негашеной известью!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!!! !!!!!!! Только так можно спастись от эпидемии. Это бесплатный совет для вас, я бессребреник на самом деле.

" А чому б не розвивати вітчизняну легку промисловість?"

- А зачем? Проще слетать в бутики Парижа, Лондона, Рима на власному лайнерi.

"Людям і робочі місця, і заробітна плата, і товари наші за помірною ціною."

- Ну и почему же они раньше до такого не додумались? Совсем субстанция в головах высохла или здесь что-то другое?

"Щоправда, товстосуми коштів не шкодують. Однак і в «Секонд Хенди» вони заглядають."

- Будем считать, что это Вы пошутили, пан Вадим. Чтобы себе прикупить на вес одежонки для любовницы? Вы это хотели сказать?

"Отже, товари з Європи (!), що продаються в «Секондах», зайвий раз заманюють нас, українців, у «райський куточок»"

- Очень странный и нелогичный вывод. Смотря что считать раем. С моей точки зрения, которую вы, Вадим, здесь много раз подтвердили, "райский уголок" для украинцев - не Европа, а как раз магазины секонд-хенда, которым вы так радуетесь. Не правда ли?

"Але все ж таки: де наша українська гідність?"

Вопрос риторический. Это пропитанная слезами и кровью вечнозелёная и печальная драма про моральную амбивалентность украинцев.
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91