З чужого плеча

З чужого плечаСьогодні із вуст багатьох жительок нашої держави злітає фраза «Я – дєвочка Секонд Хенд». Неодноразово так жартують і мої знайомі, приятельки, родички. Це жінки. А ось чоловіки – ні. Бо ж вони (говорю про загал) одягають те, що їм купують дружини, мами, сестри, не цікавлячись, де все те придбане. А ось жінки, є жінки. Вони завжди цікавляться: де, за скільки, якої фірми товар тощо. Та, на жаль, останнім часом жіночий загал про фірмовий, брендовий одяг забув. Головне, щоб товар був більш-менш пристойним, придатним для носіння, а ще – дешевим. А такий придбати можна на вагу у мережі магазинів під назвою «Секонд Хенд».

Що значить це словосполучення? Відповідь проста: другі руки. Тобто – товар передається в другі руки за надто нижчу ціну. Отож, багато наших співвітчизників і поспішають його придбати, бо ж за наші зарплати і пенсії кращого (за дорогу вартість) не прикупиш. Зась! Оце дожилися! А майже три десятиліття тому мали можливість придбавати добротні речі. Та ось у невеликих містах і селах, селищах їх не було в продажу. Тоді народ прямував до столиці, де всього було вдосталь. Причому, вітчизняного виробництва. «Імпорт» продавався «по блату», бо його ввозили обмежену кількість.

Але все – змінюється. Й нині інші часи настали. Для одних ті зміни – на краще, для інших – на гірше. Перші – жирують, інші – бідують. Тож оті «інші», щоб якось виживати, прямують до «Секонд Хендів», де можна придбати товар з чужого плеча для різних вікових категорій населення: від малюків до людей похилого віку. Ой, а що в них робиться, коли завози­ться «новеньке»! Штовханина, черги, галас, а то, дивись, і лайки, бо одна річ сподобалася двом, а то й трьом відвідувачам. Спостерігаючи таку картину, болить душа: як принижується наша українська гідність! Одягаємо речі «з чужого плеча», не знаючи, чиє і яке воно те плече. А чому б не розвивати вітчизняну легку промисловість? Людям і робочі місця, і заробітна плата, і товари наші за помірною ціною.

Поспостерігайте нині за купівельним попитом у великих і малих магазинах, на ринку, де товар продається за кругленькою ціною. Покупці все розглядають, але не купують: ціни ж «кусаються». Щоправда, товстосуми коштів не шкодують. Однак і в «Секонд Хенди» вони заглядають. Окремі ЗМІ повідомляли, що й відомі артисти , депутати, бізнесмени, навіть керівники державних структур дещо прикуповують із «дешевого».

Отже, товари з Європи (!), що продаються в «Секондах», зайвий раз заманюють нас, українців, у «райський куточок». Але все ж таки: де наша українська гідність? І вже варто показувати її міжнародному співтовариству на всіх рівнях: від інтелектуального, елементарного побутового – до економічного. І починати треба це робити керівництву держави. А народ підтягнеться.

Вадим БІЛИЙ.