нд.08252019

Вінегрет перекладу

Вінегрет перекладуІз середини осені минулого року в Україні запроваджено мовні квоти на телебаченні й радіо. Це значить, що на загальнонаціональних, регіональних каналах 75 відсотків програм, новин, фільмів мають подаватися глядачеві виключно українською мовою. Звісно, закон є закон, його треба виконувати. Ніхто ж не заперечує проти цього, адже наша державна мова – українська, наша рідна мова – українська. Її треба шанувати, нею потрібно спілкуватися. Однак... Співгромадяни, мабуть, відчули «принади» перекладу раніше створених фільмів російською мовою. Переглядаючи їх, у свій час, ми переймалися долею героїв, ролі яких майстерно грали ті чи інші актори. Бо вони передавали переживання, душевний стан, емоції дійових осіб того чи іншого фільму. А ми, глядачі, чи то хвилювалися за їхні долі, чи то засуджували їхні дії. І в нашій пам’яті надовго залишилися імена і прізвища акторів, які майстерно грали. І раптом... З екрана лине «металевий», без емоцій, один і той же голос перекладача для різних фільмів, різних програм. Хіба він може передати те, що в свій час задумав режисер? Той голос звучить неприродно, негарно. Та й, врешті, глядач знає, як милозвучно звучить мова, скажімо, акторів Ади Роговцевої, Станіслава Боклана, Катерини Гусєвої чи Бориса Щербакова, Ольги Сумської чи Юрія Горбунова й інших. А тепер до нього лине в перекладі українською голос, щось на зразок голосу робота-кіберика.

Або ось звернімося до сучасних програм, зокрема на каналі «1 + 1», «Міняю жінку», «Одруження наосліп», «Світське життя». Ведучі говорять українською, окремі герої програм теж українською, а деякі – російською. Цих, деяких, перекладають українською, причому, в тому перекладі звучить російська «підкладка». Такий ось «вінегрет». Він ніяк не сприймається. Вдаються до «вінегрету» і сумські телевізійники та радійники.

Так, українська мова має впроваджуватися всюди: в ділових паперах, у розмовному спілкуванні, в книговидавництві, в кіновиробництві, на радіо, телебаченні... Але не варто над нею знущатися. Адже не секрет, що іноді йде й неграмотний переклад. А ми ж маємо відчувати красу, милозвучність, велич нашої української мови. Мова не повинна бути заручником чиїхось амбіцій.

І ще одне. Ті надбання кіномистецтва і культури, що були створені раніше, нехай залишаються так, як є. А вже створюючи нові, звісно, варто віддавати перевагу українській мові. Щоб потім не користуватися горе-перекладами, і тим самим не викликати відразу у співгромадян.

Вадим Білий.


Коментарі  

 
Парфюмер
0 #12 Парфюмер 09.02.2019, 19:28
Mon cher, mon ami, простишь ли меня за промах?
Не пойму, с чего я решил, что это ты написал пост под ником Гриць? Наверное, сказалось наше одиночество на форуме, когда мало-кто желает вступить в дискуссию.
Оказалось, что не так.
Постараюсь быть более внимательным. Гриць, скорее всего, всё тот же наш знакомец Анатолий.
Вот ему и скажу повторно, что 80 000 украинских слов, находящихся, по его данным, сейчас в русском языке - цифра, взятая с потолка (в русском всего-то, по разным оценкам от 300 000 до 500 000 слов).
И что же, прикажете каждое пятое слово считать украинского происхождения?
Пишу для объективности, без других целей. И не нужно ревности и подозрений в пристрастности: я одновременно заявляю, что мова прекрасна, богата, является одним из самых красивых языков народов мира. Нет сомнений ни у кого. Пусть так оно и будет всегда.
Цитата | Скарга
 
 
Парфюмер
0 #11 Парфюмер 09.02.2019, 06:52
Ещё одно мнение, кстати, языковеда. Цифры, заметь, не называются даже примерно, что в пользу моей точки зрения.

"...Что украинский, что русский, что белорусский, что польский, что чешский, что сербский, что болгарский берут свое начало из общего праславянского языка, дальнейшее становление этих языков выглядело как развитие различных наречий и диалектов одного языка. Русский и украинский язык до XIV-XV в. в. были еще почти одним языком. После становления Московской Руси, произошло разделение этих языков. Но, 60%-70% лексического запаса сформировалось именно до этого периода. Говорить о заимствовании с украинского очень сложно, т. к. влияние этой культуры на нас слабое".
Цитата | Скарга
 
 
Парфюмер
0 #10 Парфюмер 09.02.2019, 06:42
Мон шер, тебе как лингвисту будет интересно почитать это. Источник: "Этимологiчний словник укр. мови" в 6 томах на сайте "Ukraine Club. net".

В аннотации:
...Ми вважаємо, що українська мова містить в себе всю російську (ми це показуємо і постійно доводимо на нашому сайті), тому всі українці добре розуміють російську. Це факт. Російськомовні, особливо за межами України, не завжди розуміють українську, бо не знають слів, що були колись староруськими та чомусь зникли з російської, але на щастя збереглися в українській. Ми з повагою відносимося до всіх наших читачів і вважаємо їх усіх високорозумними . Тому пишемо на сайті двома мовами, навіть переважно російською, бо українці все й так зрозуміють, а російськомовним буде легше зануритися в українську та переконатися в її багатстві.

Про «Етимологічний словник української мови»
Найбільш великий до сього дня за кількістю слів та описів їх походження словник української мови.

Він створений в Інституті мовознавства Академії наук України у відділі загального та слов'янського мовознавства (Институт заснований у 1930-му році і мав повну назву ордена Трудового Красного Прапору Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Академії наук Української РСР).

Словарный состав словаря, или реестр, базируется на реестре шеститомного Українсько-росі йського словника АН УРСР (К., 1953 – 1963 рр.) и четырехтомного Словаря української мови Б.Д. Гринченко изданий 1907 – 1909 гг. и 1958 г. Для толкования (тлумачення) слов кроме словаря Гринченко использовались и некоторые другие менее значительные издания, указанные в предисловии к словарю.
Главная функция словаря – этимология, объяснение происхождения слов. Для реализации этой функции в украинском словаре во многом используется Этимологический словарь русского языка Фасмера. Это естественно, очевидно и правильно для тех слов украинского языка, которые практически совпадают с русскими. Таких слов подавляющее большинство. Происхождение слов, не совпадающих с русскими, объясняется в них, как правило, заимствованиями из польского, немецкого, тюркского, праиндоевропейс кого, латинского, санскрита и других языков. Такая этимология во многих случаях недостаточно обоснована, версии происхождения спорные...
Цитата | Скарга
 
 
Парфюмер
0 #9 Парфюмер 08.02.2019, 18:30
Цитую Гриць Шпичка:
Російської - також, до якої росіяни, скажемо так, творчо запозичили близько 80 тис. українських слів.
Мон шер, я удивлён.
Профессиональны й лингвист (а ты таким и являешься к нашей всеобщей радости), по моему мнению, не может даже приблизительно назвать цифру заимствованных слов из любого языка в родной. Даже приблизительно, поверь мне. Это дико кропотливая исследовательск ая работа, подобная каторге. Не мне тебе рассказывать.
В большинстве слов есть два, а то и три более древних значения, давших новое "сборное" актуальное значение слову на сегодняшний день.
Поэтому 80 000 заимствованных слов из украинского? Ну не знаю, чем ты оперировал и откуда взял цифру. Она не называется в источниках, потому что и украинский язык "впитывал" в себя из разных языков и наречий (тюркских, варяжских, греческих, западных славян, наречий половцев, печенегов, татар и т.д.) И "исконная первородность" этих новоукраинских слов в современных словарях в контексте сказанного весьма сомнительна (без обид, панове. Я знаю, о чём пишу).
Думаю, ты согласишься. Исконных достоверных цифр нет и не может быть даже в принципе. Они примерно округлены и всегда будут являться примером спора.
Тем более, что сейчас даже происхождение слов является одной из любимых забав некоторых нечистоплотных политиков и состоящих у них на прокорме "лингвистов с большой дороги".
Хорошо, что существуют этимологические словари. Это твой хлеб, мон шер. Я просто погулять вышел.
Цитата | Скарга
 
 
???
0 #8 ??? 08.02.2019, 12:49
Ще раз до пана Гриця Шпички про "велич мови".

Я забув додати ще ось що: якщо розглядати всяку мову як систему знакiв (чим вона, безперечно, з точки зору усiх на свiтi академiкiв, i є), то навiть будь-яка з папуаських мов повинна мати той самий статус, що й будь-яка європейська чи iнша. А також абсолютно ту ж саму "велич".
Це б належало знати кожнiй людинi. Якщо вона, звичайно, не нацiоналiст. Бо цим панам зайвi знання лише неналежним чином ускладнюють життя.
Цитата | Скарга
 
 
???
0 #7 ??? 08.02.2019, 11:25
Цитую Гриць Шпичка:
Для знавця-філолога ??? та інших знавців
Чому це ви, панове, напали на чоловіка? Згідно Академічного тлумачного словника (1970-1980) "велич" означає "культурно-історичну значимість", тобто "велич нашої української мови" - це "культорно-історична значимість нашої української мови". Це стосується кожної мови. Російської - також, до якої росіяни, скажемо так, творчо запозичили близько 80 тис. українських слів. І в нам нині, до речі, молитися Богу, чи якомусь рябому чи куцому боженяті, ніхто не примушує, Це особиста справа людини.


Невеличка справка для незнавця-фiлоло га:

Мова - це просто система знакiв, що служить для спiлкування мiж людьми в процесi cпiльної дiяльностi. Вона не може бути нi "великою, нi особливо "розвиненою". Якщо нею спiлкуються, то вона - є. Якщо ж нi, то вона - мертва мова. Всi iншi епiтети до неї не пiдходять. Так що можете називати її хоч самою перпендкулярною мовою свiту - це буде те ж саме, що й "велика"..

Що ж до запозичень у росiйськiй мовi, то тут теж я не зовсiм розумiю, чим ви так пишаєтесь. Запозичення - це одне з основних джерел утворення будь-якої мови i не може служити приводом нi для чиєїсь пихи, нi для сорому. Якщо тiльки тут не йдеться про якогось нацiоналiста/на циста. Цей завжди знайде причину ненавидiти сусiда i возвеличувати себе, щоб дорватись до влади й до людських грошей. До речi, запозичень в українськiй мовi теж - море. Наприклад, подивiться, як нiмецька schybe стала в Лебединi простою "шибкою".. А казав же Кобзар: "...не цурайтесь, научайтесь, ...думайте, читайте..."

А чому я задав таке питання - просто хотiлося, щоб журналiсти спочатку думали перед тим, як щось написати. Бо на вас велика вiдповiдальнiст ь: вас же й дiти читають...
Цитата | Скарга
 
 
Гриць Шпичка
0 #6 Гриць Шпичка 04.02.2019, 22:07
Для знавця-філолога ??? та інших знавців
Чому це ви, панове, напали на чоловіка? Згідно Академічного тлумачного словника (1970-1980) "велич" означає "культурно-істо ричну значимість", тобто "велич нашої української мови" - це "культорно-істо рична значимість нашої української мови". Це стосується кожної мови. Російської - також, до якої росіяни, скажемо так, творчо запозичили близько 80 тис. українських слів. І в нам нині, до речі, молитися Богу, чи якомусь рябому чи куцому боженяті, ніхто не примушує, Це особиста справа людини.
Цитата | Скарга
 
 
Парфюмер
0 #5 Парфюмер 04.02.2019, 19:23
Цитирую: "переймалися... передавали...гр али... хвилювалися...залишилися".

Резюме: "беспросветная бездна экзистенции" на высокопарном языке "митцiв" та "науковцiв", что в простонародье означает "поезд ушёл".
И никогда больше местный и закрытый ныне кинотеатр "Октябрь" - некогда место паломничества лебединцев по выходным дням не покажет фильмы, бывшие нашим общим достоянием, с интонациями и знакомыми голосами любимых актёров, с ностальгией по чему-то хорошему, светлому, привычному и навеки утраченному...
Цитата | Скарга
 
 
Парфюмер
0 #4 Парфюмер 04.02.2019, 18:15
"А ще питання, пане Вадиме. Ось ви написали: "... велич нашої української мови". Чи не можна пояснити, в чому саме полягає велич української мови?"

- Мон шер, вопрос твой каверзный как гетера.
Если художника литературного слова, пана Вадима, не вразумляют твои невзгоды, проистекающие от природной твоей пытливости, то отвечаю: в её милозвучности и древности.
Милозвучность украинского языка от большого наличия "певучих" открытых слогов, а древность....(т ихо скажу по секрету, что уже и древние греки завидуют... тсс! Есть современные исследования украинских лингвистов).
Хотя я точно знаю: тысячу лет назад в милых моему сердцу краях разговаривали не на современном украинском языке, а на старославянском . Достаточно глянуть в летописи, или хотя бы Нестора почитать.
Пытался учить старославянский (зачем?, ф-т ведь не филологический) в Киевском институте: ох, и попила кровушки с меня преподавательни ца!!! Зачёт сдал с 12-го раза.
Надеюсь, теперь ты имеешь на руках выпускной эпикриз и оттого уже не пребываешь в экзистенциально й тоске.
Цитата | Скарга
 
 
Степан Шпак - Скворцов
0 #3 Степан Шпак - Скворцов 27.01.2019, 18:05
"Звісно, закон є закон, його треба виконувати. Ніхто ж не заперечує проти цього, адже наша державна мова – українська, наша рідна мова – українська. Її треба шанувати, нею потрібно спілкуватися. Однак... "

- Нiяких "однак". Нiяких вiнегретiв, за винятком страви.
Виконувати Закон сумлiнно, мову шанувати та сипати попiлом голову, згадуючи Боклана, Щербакова, Роговцеву та iнших.
Знаходити радiсть у металевому голосi робота - кiберика. Нехай неприродно, негарно, зато патрiотично.
Цитата | Скарга
 
 
Месник
0 #2 Месник 25.01.2019, 22:48
А чому переклад не якісний? А тому, що зроблений неуками... А на телебаченні та радіо має бути 100% української мови
Цитата | Скарга
 
 
???
0 #1 ??? 24.01.2019, 17:57
"Мова не повинна бути заручником чиїхось амбіцій."

Звичайно, не повинна. Але ж стає...

На схожу тему анекдот:

Приїхав "на зону" кореспондент. Начальник водить його по зонi, дає якiсь пояснення.
Назустрiч штовхає поперед себе тачку старенький дiдусь. Начальник каже: "А ось Iван Петрович, 25 рокiв".
Кореспондент: "Та хiба ж йому можна дати 25?"
Дiдусь: "Так от дали ж!"

А ще питання, пане Вадиме. Ось ви написали: "... велич нашої української мови". Чи не можна пояснити, в чому саме полягає велич української мови? Скажiмо, на вiдмiну вiд англiйскої, китайської чи навiть, боронь Боже, росiйскої? З якої причини хоч би цi рилом не вийшли?

А щодо перекладiв, то цiлком з вами згоден. Тут важко зрозумiти, чому деяким людям дозволяти молитися Богу не радять, а втручатися в культуру й мистецтво - скiльки завгодно. Цiкаво було б побачити, як моляться чиновники з мiнiстерства культури. Мабуть, секретаршi їм пiд лоба м'якенькi подушечки пiдкладають?
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.