пн.11122018

Археолог із Лебедина

Археолог із ЛебединаРізні покоління уродженців нашої Лебединщини приносили їй славу. Одним із таких є Олександр Семенович Федоровський, відомий геолог і палеонтолог, а також краєзнавець. Про нього зараз і піде мова. Український радянський енциклопедичний словник (АН УРСР, Київ, 1968, т.3, ст. 617) дуже стисло і надто скромно зазначав, що О.С.Федоровський (30.04. 1885 р. –18. 08.1939 р.) на­ро­дився в Лебедині Харківської губернії, що він український радянський  геолог та палеонтолог, був професором Харківського університету, що він проводив дослідження у галузі палеонтології, гідрогеології та ар­хеології. За цим куцим повідом­ленням проглядається напружене життя вченого.

Народився Олександр Федоров­ський в родині службовця в про­він­ційному Лебедині. Початкову освіту, очевидно, здобув у рідному місті. Згодом навчався у 4-й Харківській гімназії, після закінчення якої 1906 року вступив до Харківського Імператорського університету на природничий відділ фізико-математичного факультету. Іще в студентські роки він виступав із доповідями з археології та в 1908 році навіть був делегатом археологічного з’їзду в Чернігові. Після закінчення університету блискучого молодого дослідника призначають доглядачем геологічного кабінету університету. У 1912 – 1916 роках за дорученням Товариства дослідників природи він проводив археологічні дослідження Кубані, Харківщини та й власне самого Харкова, довівши, що Харківське городище було населеним іще в 11-12 століттях. У 1914 році талановитого археолога командирують до Західної Європи з метою вивчення пам’ятників археології в геологічних музеях. У цьому ж році виходить у світ його робота «Землетрясение в Купянском уезде 8.03.1913 г.», в якій описане унікальне для Слобожанщини природне явище. 1915 року він опублікував брошуру «К истории города Харькова».

З 1919 року Олександр Федоровський завідував створеним Археологічним музеєм при Харківському університеті, який з 1920-го став міським. Одночасно продовжуючи працювати в рідному університеті, Федоровський також завідував секцією археології кафедри географії і антропології та секцією палеонтології науково-дослідного інституту геології. У кінці 1920-х у зв’язку з підготовкою до будівництва Дніпрогесу, що передбачало затоплення величезних територій, вчений брав участь у Першій республіканській експедиції, якою керував відомий історик Дмитро Яворницький. Серед численних праць Федоровського особливо багато досліджень археологічних па­м’я­­ток Слобожанщини, оскільки він ре­гуляр­но брав участь у проведенні роз­­копок. Також він став співавтором видання «Природа и население Слободской Украины» (1918 р.) – пер­шої регіональної енциклопедії, що згодом використовувалася як підручник з краєзнавства.

У 1934 році учено­го звільнили з універ­си­тету, звинувативши в «буржуазній ідеології» в його наукових працях по археології і в зв’язку з «перегрупуванням старих наукових кадрів». Тоді відбувалося планомірне цькування «буржуазних» спеціалістів, що призвело до майже цілковитого знищення нечисленного прошарку по-справжньому освічених людей. Їх місце займали «висуванці» з робітників і селян, спішно підготовлених у технікумах і вузах. Деякі дослідники життєпису Федоровського стверджують, що після звільнення він перейшов працювати до Харківського педагогічного інституту, де й читав лекції по геології до дня своєї кончини. Інші дослідники стверджують, що він був у 1937 році заарештований чекістами як ворог народу. Це підтверджують виявлені списки заарештованих інтелігентів в колишніх архівах НКВД, серед яких є й прізвище Федоровського. Як наслідок, вагомий внесок вченого в археологічну науку протягом багатьох десятиріч незаслужено замовчувався і не був належно поцінований. Як стало відомо, Харківське обласне управління СБУ сьогодні відкрило доступ історикам до десятків тисяч справ репресованих у лихих 1930-х роках. Можливо, комусь із дослідників вдасться пролити світло також і на драматичні сторінки біографії Олександра Семеновича. А, можливо, й наші читачі доповнять, чи й скорегують, цю розповідь про нашого знаного, але замовчаного, земляка Федоровського.

Василь Пазинич, краєзнавець.


Коментарі  

 
Ватник
0 #1 Ватник 07.09.2015, 12:38
"Як наслідок, вагомий внесок вченого в археологічну науку протягом багатьох десятиріч незаслужено замовчувався і не був належно поцінований."

Пане Василю! Кожна влада має властивiсть замовчувати те, що не вiдповiдає її валасним, абсолютно шкурним, iнтересам. Вам i вашiй нинiшнiй владi. наприклад, вигiдно замовчувати факти, якi показують нерозривнi зв'язки мiж Росiєю й Україною. Цiкаво, чи хто-небудь зараз пам'ятає , що генiй свiтової фiзики Абрам Федорович Iоффе народився й вирiс в Ромнах? Його однокласником був iще один генiй, здається, бiологiї, який заснував цiлу галузь цiєї науки. В Москвi ще працює прапраправнук славетного гайдамаки Залiзняка, академiк Залiзняк, генiй лiнгвiстики, досягнення якого в галузi лiнгвiстики порiвнюють з досягненнями Менделєєва в хiмIї...
I оцей великий спiльний доробок обох народiв ви вiдкидаєте й замовчуєте заради сумнiвних подвигiв "героя" Бандери? Чим ви кращi вiд тих, хто переслiдував Олександра Федоровського? Ви - набагато гiршi, бо ви не хочете вчитися нi на чужих помилках, нi на власних...
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91