вт.10232018

Два великих дні у травні 2013-го

Два великих дні у травні 2013-гоЦього року майже збіглися у часі два свята, які щиро шанують у народі. 5 травня – Великдень, свято Воскресіння Христо­вого, а 9 травня – День Перемоги над фашистською чумою. Мені цей збіг здається невипадковим, більше того, симво­лічним. Адже ці два дорогих нашому серцю свята за гли­бинною суттю своєю є дуже близькими. У пасхальному тропарі співається: ««Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробех живот даровав». Солдати Великої Вітчизняної не воскре­сали фізично, загинувши від фашистської кулі. Але і вони смертію смерть попрали, тобто, перемогли цю страшну бестію з косою. Тому що врятували від лютої загибелі мільйони, десятки мільйонів людей. Врятували від страшної фашистсь­кої машини смерті, створеної Гітлером, який збирався під корінь винищити слов’янських «недолюдей».

Але щоразу 9 травня доблесні солдати-переможці воскре­сають, оживають в наших серцях і в нашій пам’яті. Ми, вдячні нащадки, приносимо нашу пошану і нашу вдячність, кажучи словами Суворова, «чудо-богатирям» Великої Вітчизняної. Це їхній подвиг дав можливість сьогодні мирно жити Україні та українцям.

Вспомним всех поимённо,

горем

вспомним

своим...

Это нужно — не мёртвым!

Это надо — живым!

Так писав поет Роберт Рождественський у поемі «Реквієм». І ці слова сьогодні не втратили актуальності ні на йоту.

Обидва великих дні у травні 2013-го – це свята «із сльозами на очах». Ми плачемо над муками, яких зазнав Христос, над його страшною смертю. Ми зі слізьми на очах поминаємо і смерть героїв Великої Вітчизняної. Але в той же час ми святкуємо їхню перемогу над смертю.

5 травня ми славили Великого Спасителя, який врятував все людство, взявши на себе його гріхи. 9 травня згадуватимемо рятівників Європи, які ціною власного життя врятували цілі покоління багатьох народів від найстрашнішого тоталітарного режиму в історії людства.

Хочу привітати всіх лебединців з двома великим днями у травні – Великоднем і Днем Перемоги. Слова особливої подяки і пошани – ветеранам Великої Вітчизняної війни, яких з кожним роком стає все менше. Я, потомственний кадровий офіцер, схиляюся перед вашим подвигом. Наш спільний обов’язок – забезпечити героям гідну старість, ми в неоплатному боргу перед ними.

Переконаний, що найліпший спосіб шанувати Христа – це жити за його законами, заповіданими в Нагорній проповіді. А вшанувати пам’ять переможців Великої Вітчизняної – це значить забезпечити Україні та українцям гідне, заможне, культурне життя. Адже саме про таке життя для своїх нащадків мріяли вони, жертвуючи своїми життями.

Именем жизни

клянёмся

павшим героям:

то, что отцы не допели, —

мы допоём!

То, что отцы не построили, —

мы построим!

Генерал Владислав Бухарєв,

Почесний громадянин міста Лебедина.


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91