сб.12162017

Чому черствішають наші душі?

Чому черствішають наші душі?Над цією проблемою останнім часом часто задумуюсь, спостерігаючи за стосунками між людьми або спілкуючись із ними. Чимало з них стали закритими одне від одного, нещирими, грубими, черствими, і, ще гірше – жорстокими. Про це свідчать і численні публікації у засобах масової інформації. Там – мати кинула дитину напризволяще або й зовсім викинула її на сміття, там – чоловік убив дружину або, навпаки, десь негідники познущалися над стариками, пограбувавши їх, в іншому місці – син закатував рідну матір або онук – бабусю, «видавивши» з них тисячу-дві гривень, або – діти лишили стареньких батьків напризволяще... Скільки таких прикладів! Прояви жорстокості, бездушності, черствості на кожному кроці, чого майже не траплялося раніше. Чому зазначаю «майже»? Траплялося, але це були поодинокі, рідкісні випадки. Сьогодні ж – повсюди. На перше місце в суспільстві вийшли гроші, багатство і принцип «Моя хата скраю...». Майже кожен (особливо багаті) закриваються в свою «шкаралупу». Таких людей не хвилює, що там у рідних, близьких, знайо­мих, друзів, а, можливо ж, їм потрібна допомога у скрутних ситуаціях.

Нещодавно вразила одна із них. Відійшла у Вічність шанована людина в одному із сіл району, яка займала перші керівні посади в сільській установі, користувалася авторитетом серед жителів села, у його керівництва, у керівництва відповідної галузі району. Сільчани, друзі, колеги прийшли провести померлого в останню путь. Але ні сільський голова, ні керівник сільгосппідприємства, котрі в свій час спілкувалися, співпрацювали та й просто віталися і жили на одній землі з цією людиною, не вважали за потрібне провести її в далекі світи, сказати останнє прощальне слово. Не сказав його ніхто й з присутніх на похоронах. Чому? Вочевидь, тому, що не було тих, хто мав це зробити в першу чергу. Та згодом сільчани зазначили, що в їхньому селі так не прийнято. Не прийнято, бо традиції будь-якого населеного пункту, перш за все, започатковують ті, хто представляє владу.

А ось присутні на похоронах родичі покійного та його родини з інших сіл хвалили їхню місцеву владу за повагу до кожного жителя – живий він чи, на жаль, став на шлях Вічності. Там і слово прощальне скажуть, і допомогу нададуть.

Навмисне не називаю прізвищ керівників із черствими душами і звідки вони. Гадаю, що належний висновок для себе вони зроблять. Зроблять і ті, де теж діє «традиція»: «А в нас не заведено».

Якщо ви відчуваєте, що черствість, жорстокість, зневага до інших й інший негатив заповнюють вашу душу, гоніть їх геть, змінюйте на краще своє ставлення до оточуючих у суспільстві. Адже, не дай Боже, прийде той час, коли й до вас проявлять таке ставлення. В житті часто спрацьовує принцип бумерангу.

Віра ДМИТРЕНКО,

ветеран педагогічної справи, м. Лебедин.


Коментарі  

 
???
0 #1 ??? 10.06.2017, 06:10
"Чому черствішають наші душі?
....
Якщо ви відчуваєте, що черствість, жорстокість, зневага до інших й інший негатив заповнюють вашу душу, гоніть їх геть..."

Боюсь, панi Вiро, що душа - це таке суцiльне утворення, яке частковому ремонту не пiдлягає. Там все так щiльно припасоване одне до iншого, що як вилучити з неї якийсь компонент, то й душi прийде гаплик. Особливо, якщо їй бракує найголовнiшої деталi - розуму. Не даремно ж казали старi люди: "сон розуму породжує чудовиськ".

Думаю, душi черствiють, готуючись до страшних випробувань, пiдготованих для всiх нас саме такими душами - душами без розуму, але виповненими зневагою до iнших.
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91