чт.02222018

Ольга Магаляс: «Сильною мене зробило життя»

Ольга Магаляс: «Сильною мене зробило життя»На сторінках тижневика «Будьмо разом» з’явилася нова рубрика «Віч-на-віч». Ось і я зустрілася з незвичайною, загадковою, привабливою, елегантною жінкою з енциклопедичними знаннями, спілкуватися з якою одне задоволення. Це – заступник директора Лебединського педучилища ім. А.С. Макаренка з виховної роботи, викладач іноземної мови Ольга Магаляс.

ДОСЬЄ: Магаляс Ольга Миколаївна з 1985 року працює у ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне  училище імені А.С. Макаренка». Кваліфікаційна категорія – “спеціаліст вищої категорії”  Педагогічне звання – “старший викладач”. Пройшла навчання на факультеті підвищення кваліфікації та перепідготовки Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти з 29 вересня 2014р. по 24 жовтня 2014р. за спеціальністю “Викладач німецької мови”. Має державні нагороди: Почесний нагрудний знак “Антон Макаренко”, Почесну грамоту Міністерства освіти України, нагрудний знак “Відмінник народної освіти України”.  Педагогічне кредо: «Для того, щоб навчити іншого, необхідно більше розуму, ніж для того, щоб навчитися самому. (М.Монтень) Студент – це не ємність, яку необхідно заповнити знаннями, а факел, який необхідно запалити. (Л.А.Арцимович)».

- Шановна Ольго Миколаївно, ким були Ваші батьки та чому Вас навчили?

- Мої батьки були добрими, працьовитими і життєрадісними людьми, хоча на їх дитинство і юність випало чимало випробувань: голодомор 1932-1933 р.р., Друга Світова війна, негаразди післявоєнних років. Тато працював на найбільшому у Європі (у ті часи) Краснолиманському силікатному заводі майстром, мама була експедитором Краснолиманського райспоживтовариства. Саме у них я навчилася наполегливо працювати, не боятися труднощів, любити життя у всіх його проявах, керуюсь принципом, що навіть після поганих жнив необхідно знову сіяти. Я вдячна їм за науку, батьківську мудрість та поради.

- Хочеться почути про Ваших дітей, та ким вони стали?

- Маю двох дорослих і вже повністю самостійних у житті дітей – сина Андрія та доньку Тетяну. Таня закінчила медучилище, природничий факультет Сумського педуніверситету ім. А. С. Макаренка та Міжрегіональну академію при Президенті України у м. Харкові, отримала диплом магістра державної служби і працює у Лебединській районній раді. Андрій закінчив Лебединське педучилище, філологічний факультет СумДПУ ім. А.С. Макаренка, має юридичну освіту та економічну (молодший спеціаліст). Нині працює в Європі. Я завжди любила і поважала своїх дітей, до їх виховання підходила з позиції, що ми, батьки, не створюємо законів для наших дітей. Все, що ми можемо зробити, це бути для них у житті в усьому прикладом.

- Хтось із учених сказав, що саме найпрекрасніші мрії, які ще не збулися. Що Ви на це скажете?

- Спочатку чомусь подумала, абсурд, не зовсім згодна. Подумала… А коли підійти з іншого боку. Роздуми… Людський мозок, це впорядкована бібліотека, комп’ютер, де все розміщено на полицях. Нерозділене кохання теж там, про яке мрієш все життя, а воно не збулося.., то дійсно час від часу висмикнеш з полички, зі щемом у душі, із солодким гіркуватим присмаком, потішишся і знову ніжно й трепетно покладеш на полицю, до наступного разу. Може й так! Здійснюючи свої кращі мрії, людина рухається вперед, бо саме мрія допомагає нам змиритися з дійсністю і є одним із засобів наблизитися до цієї дійсності.

- То які ж мрії найпрекрасніші?

- Щоб усе задумане збулося. Вічно сяяла зірка удачі. Мріяла і мрію, вірю, що попереду у мене кращі дні, друзі, колеги. І моя мрія впевнено летить за небокрай, а її краса творить дива. Душа сповнена любові до своєї праці, серце зігрівається добром, очі виражають щастя у досягненні мети у своїй педагогічній роботі. Варто звернутися до мудрих. Особисто мені імпонує думка Піфагора про те, що велика наука життя полягає в тому, щоб жити лише у майбутньому. Тож мріяти варто завжди.

- Які слова для Вас найвідрадніші?

- Найвідрадніші слова – це слова любові, довіри, підтримки. Так як я маю ліричну душу, то і слова мої завжди щирі, а сильною мене зробила любов. Саме так – любов, бо усе найкраще, найсвітліше, найдорожче на землі – від любові, бо це Божий дар. Слово – це дійсно сильний засіб впливу, але треба мати багато розуму, щоб ним правильно користуватися.

- Які почуття найчистіші?

- Щирі, правдиві, душевні. Хочу сказати, якби розум панував у світі, у ньому нічого поганого не відбувалось би. Розум може підказати, чого варто уникати, і лише серце говорить, що необхідно робити. І взагалі, роздумувати там, де треба надати перевагу почуттям – це властивість безкрилої душі. У Фейєрбаха є чудові слова: «Людина зобов’язана своїм існуванням лише чуттєвості».

- Ви мудра, вольова жінка. Що Вас зробило такою?

- Саме життя. Якби воно не було таким складним і жорстоким, ми б не були такими сильними і вольовими. Що ж стосується мудрості, то мистецтво бути мудрим полягає в умінні знати, на що не варто звертати уваги і вміти скрупульозно відціджувати власну дурість. А це приходить з роками, бо мудрість – це донька досвіду, а основа будь-якої мудрості – це терпіння.

- Як Вам вдається підтримувати таку чудову форму?

- Непогана родинна генетика, вміння ставитися до життєвих проблем з гумором, постійний гарний настрій. Я ніколи нікому не заздрю і вмію прощати.

- Що для Вас Ваша робота та чого Ви досягли, працюючи?

- У театрі, яким є людське життя, лише Богу і ангелам належить бути глядачами, а для нас, смертних, лише праця може заповнити пустку у душі. У мене є улюблена робота, яка позбавляє мене трьох найбільших зол: нудьги, пороків і злиднів. Хтось із мудрих зазначив, що праця – це єдина молитва, яка дає результат. У моєму випадку – це мої прекрасні випускники, а потім мої колеги (зустрічаємося у соцмережах).

- Який фільм Ви б подивилися залюбки та чи любите серіали?

- Перевагу надаю фільмам, які є екранізацією шедеврів світової та вітчизняної літератури. Сучасні серіали не люблю, але інколи дивлюсь, бо сучасне телебачення іншого не пропонує. Залюбки переглянула б фільм «Прощання з Петербургом» про Й. Штрауса.

- Як ставитесь до сучасної моди?

- Сучасна мода доволі демократична і дозволяє таке поєднання різноманітних стилів, яке може дозволити собі лише людина з бурхливою фантазією. І молоді, як я розумію, це подобається. Особисто я прихильник класичного стилю в моді, бо добре запам’ятала слова одного із відомих французьких модельєрів, що якщо хочеш бути елегантним, відставай від моди на крок і пам’ятай, що одяг – це футляр індивідуальності.

- Ваші сподівання, надії?

- Враховуючи мій доволі вагомий віковий ценз, хотілося б ще побачити щасливими своїх онуків у щасливій Україні, зуміти гідно прожити на пенсії, бо це, мабуть, вершина мудрості і одна з найважливіших сторін великого мистецтва життя. І як говорив один гуморист, щоб душа не прийшла до фінішу раніше, ніж тіло.

БЛІЦ-запитання

- Яким було Ваше дитинство: щасливе чи не дуже?

- Щасливе.

- Чи отримуєте Ви задоволення від роботи на присадибній ділянці?

- Відчуваю радість від цього.

- Чи вважаєте Ви залежність молоді від соціальної мережі – хворобою?

- Так.

- Чи умієте Ви прощати?

- Вмію.

- Чи підтримуєте Ви своїх дітей матеріально, морально, духовно?

- Звичайно.

- Чи стосуються Вас такі слова: «На роботу з радістю, а з роботи з гордістю.?»

- У повній мірі.

- Чи отримуєте Ви задоволення від гумору та анекдотів?

- Люблю людей з почуттям гумору.

Спілкування з Ольгою Магаляс було цікавим. І хочеться побажати їй тільки щастя, радості, здоров’я міцного, нових творчих успіхів на педагогічній ниві. А усім нам – миру.

Бесіду віч-на-віч вела

Ольга ПАЛИВОДА,

позаштатний кореспондент

тижневика «Будьмо разом», колега.


Коментарі  

 
колега
+1 #1 колега 27.01.2018, 09:46
Ця жінка заслуговує бути директором педагогічного училища ім. Макаренка і тільки вона, бо вона фахівець своєі справи.
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91