Душа

ДушаДещо з того, що знає мій трирічний онук, я на жаль дізнався лише в інституті. І вже готуюся до здачі тесту, якщо він раптом поставить мені ще й таке запитання: «Друже, а що таке душа?» Отож, а яка вона є душа? І що я про неї знаю? Як відомо, вона є живою і є мертвою, є розхристаною і є пропащою, є світлою і є чорною, є щасливою і є нещасною, є золотою і є іржавою, є щирою і є брехливою, є святою і є грішною, є дірявою, наче решето, і просмоленою, наче човен. А ще: чужа душа – темний ліс, в чужу душу не лізь, та в неї і не заглянеш. А що в ній, у душі? Іноді – повнота, іноді – потаємні закутки, іноді – подвійне дно. Тоді й маємо – від повноти душі та на дні і в потаємних закутках душі.

Що вона може робити? Іти в п’яти, іти геть, завмирати, краятися-надриватися, міру знати. Бути не на місці, когось чи чогось не приймати, її від чогось верне, вона перевертається, співає, а буває стліє, висить на волосині, розривається, кладе на себе камінь, знімає цей камінь із себе, бажає, як… душа забажає. Іноді ласа душа до чужого кунтуша, чи книша.

Що з нею діється? Їй болить, вона горить, холоне, завмирає, готова себе покласти за когось, іноді по ній скребуть кішки, іноді сідає на плече, бо горілка потече, іноді часнику не їсть, то й не тхне, іноді їй легшає, іноді вона – душа товариства, іноді в якійсь душі – гадюка сичить. Іноді дві  різні душі, як одна: живуть душа в душу.

Що з нею іноді роблять? По-всякому. Продають нечистому, упадають всією нею, стоять над нею, приходять по неї, рвуть її на шматки. А ще говорять, що душею і тілом, що рада душа в рай, так гріхи не пускають, що немає ні душі, ні лялечки, що полонять душу, що душі не чути, що є душевне тепло і є душевна порожнеча, що душать в обіймах, що є поклик душі, що немає їй вороття до грішного тіла, як його покинула, що краще безокому, аніж бездушному…

Наука теж говорить, що душа матеріальна, польова, і важить десь грамів 20-ть. Це в середньому. А так – по-різному. У декого – лише нуль з хвостиком…

А може…. Все трапиться, як завжди. Я почну розповідати, а онук мене поправить, що правильно, мовляв, не так, а отак, що душа – це зовсім не те, про що я розповідав, що таблиці множення звичайного життєвого досвіду по набутку матеріальних цінностей для пояснення душі дуже мало.

Василь Пазинич, кор. тижневика «Будьмо разом».