нд.04222018

Всі кольори веселки

Всі кольори веселкиУсі кольори веселки виграють на вишиваних виробах Любові Котенко з Лебедина. Ось чарують своєю красою троянди, відкрили оченята фіалки, кивають голівками-квітами маки... Все це різнобарв’я нашої природи на численних рушниках, серветках, наволочках на подушках, блузах для її дівчат – невісточки Інни, онучки Каті, дружини онука теж Каті, правнучки Саші. А коли одягають сорочки-вишиванки її син Саша, онук Женя, чоловік онучки Ваня, тоді ніхто не вірить, що вони ручної роботи, а не з фабричного конвейєра. Сестри, племінники, друзі, приятелі теж захоплюються вишитими виробами, створеними майстерними руками Любові Іванівни, якими вона їх щедро обдарувала.

Премудрості вишивки маленька дівчинка із села Пристайлове Люба Вялкова посягнула ще в шкільні роки. Тоді вона сама по собі взялася за голку і нитку: душа потягнулася до прекрасного. Поділилася мрією з подружками-ровесницями. Орнамент вишивок і техніку вишивання запозичила саме в них, а також звернулася до досвідчених тіточок-вишивальниць. Ось і вийшла перша з-під її дитячих рук краса. Це стало захопленням на все життя.

Однак воно внесло корективи. Коли по закінченню восьмирічки вступила до М.-Висторопського сільгосптехнікуму, час для вишивання обмежився. Ще більше його бракувало для улюбленої справи, як обзавелася сім’єю, коли почала працювати за професією «ветфельдшер», коли здобувала заочно вищу освіту лікаря-ветеринара. Словом, життя закрутило-завертіло. Часом могла лише милуватися вишивками на виставках, у домашніх зібраннях подруг, на картинах у журналах тощо.

Роки відлетіли, мов птахи у вирій. Ось уже й заслужений відпочинок. Впоравшись із домашніми справами, Любов Іванівна сідає за улюблене заняття. Може цілий день потратити на нього. Вишиває не по, так званому, трафарету, віддрукованому на тканині. «То безтурботна вишивка, – зазначає майстриня. – А в неї ж варто вкласти душу, творчість. Отоді вона заграє всіма барвами веселки».

Зразки вишивок Любов Іванівна запозичує у друзів, знайомих, на виставках, у журналах. «Як погляну, яка краса, відразу загорається душа: треба й собі перенести її на тканину. І тут же приступаю до справи. Трапляється, вношу елементи власної творчої уяви, експериментую у техніці вишивання і хрестиком, і гладдю. Нестримне бажання втілити мрію рухає мною», – розповідає жінка про своє захоплення.

Тож побажаймо їй нових творчих здобутків на багато літ!

Надія НЕСТЕРЕНКО.


Коментарі  

 
Федір
0 #1 Федір 08.04.2018, 18:16
Шо ж ви тітко не всіх племінеків обдарували?????
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91