сб.08182018

Під кулями байдужості

Під кулями байдужостіПрилетіли лебеді на озеро Лебедине (про це ми повідомляли в минулому номері (ред.). Їх зраділі місцеві мешканці нарахували 20 осіб. Так, саме осіб. Бо розумний птах з непідкупним природнім інстинктом знає, де йому бути і з ким. І це – на все життя. Як і довіра до людей,яких тут завжди багато. Особливо дітей. А ще в цих птахів, безперечно, живе віра – споріднене слово з вірністю і довірою, що притаманні цим королівським птахам. Так, саме віра і надія на те, що на цьому озері плаватиме колись і їхнє чисельне потомство. І уявіть собі, дорогі земляки, як це буде красиво, і було б що світові показати… Свою Лебединську неповторність. Як природні заповідники – Асканія Нова в Херсонській області чи Софіївка – дендрологічний парк в Умані на Черкащині, та й наша Михайлівська цілина. Саме на це заслуговує наш Лебединий край – стати ще одним природним заповідником чи заказником( де буде заказано не смітити),з нашою чистою артезіанською водою, доглянутими, дійсно величними лісами, де легко дихати.

І саме тому біля озера, в лісовій зоні, знаходиться і багатопрофільний дитячий санаторій, де є пульмонологічне відділення. Бо так гостро стоїть зараз у світі проблема туберкульозу. А на даному етапі подій не вистачає одного – нарешті почистити озеро! Бо час невблаганно спливає. А лебеді, як відомо, по болотах не плавають. І новий Чайковський більше не приїде, щоб написати новітнє «Лебедине озеро». А яке повітря стає від болота – самі знаєте. Дуже прикро, що вже десятиліття, коли не більше, наше озеро не чистилося. Якось там передавалося чиновниками з рук в руки, разом з цією проблемою – а віз і нині там: ні колишній, ні прийдешній владі – не до цього. А тим часом за два метри від берега вже мулу по коліна. А ми спокійно спимо,їмо, ходимо на роботу, метушимося по господарству,безтурботно сміємося. А озеро все більше замулюється. Як символ – замулюється байдужістю і несамовитим мовчанням людей, які знаходяться поруч. А це – ми з вами. А озеро – живий доказ людській совісті та гідності… Чи вже пам’ятник?

І ми вже сьогодні , не задумуючись,знищуємо цих благородних птахів безжальними кулями власної байдужості! Зраджуємо їх довіру до нас і їхнє право на життя!

Нам, лебединцям, усе дано Богом і Матінкою-Природою: нерукотворне озеро і мальовничі краєвиди, і навіть лебеді, які прилітають самі, долаючи тисячі кілометрів важкого далекого шляху додому – до нашого озера. Чи справедливо зустрічати птахів багном, недоглянутою і незбереженою водоймою? Обкрадати себе, своїх дітей і онуків, позбавляючи радісних позитивних емоцій? І не треба щось іще штучно створювати, витрачатись на ландшафти і дива природи – птахів ,як це робить більшість. То ж наше довкілля озера вже просто волає: тільки збережіть!

А що робить влада? Теж спить, і мабуть, скоро побачить у своєму тривалому летаргічному сні, як із Києва приїжджає не тільки «Квартал», а все Телебачення і розповідає про замулене озеро на всю Україну!

...Пам’ятаю, у далекому 1982-му ми, вже випускники СШ(ЗОШ) №6 ,після випускного вечора зустрічали світанок саме на нашому озері. Ці відчуття і враження, як дихала вода (справжня, джерельна!), сходило сонце, ніжився над прозорою поверхнею туман, як сріблилася біля берега свіжа трава, залишилися в нас,випускниках, і досі. Чи вдасться пережити їх( такі відчуття) наступним поколінням? Сьогодні, на жаль, невідомо. І треба бити на сполох!

Кажуть, краса рятує світ… А ще - людські душі. І ми віримо в те,що незабаром, навіть дуже швидко, сколихнуться хвилі співчуття, любові… і у небайдужих людей, і у нашої місцевої влади, і у громадських організацій. І озеро Лебедине, вірю, буде врятоване на радість лебединцям і не тільки їм! І в цій гібридній війні людського духовного зубожіння ми мусимо вистояти. І будьмо разом у цій боротьбі!

Лариса Матвіїва,

журналістка, м. Київ.

Спеціально для тижневика «Будьмо разом».


Коментарі  

 
Парфюмер
0 #1 Парфюмер 28.04.2018, 14:47
Часть 1.
Лариса, Вы написали не первой на эту тему. Первым на моей памяти был Вадим Белый ещё в 2013 году. Я написал 5-6 больших комментариев с воззваниями и даже подсказками как не допустить гибели озера и помочь ему посильно, но призывы остались призывами. Более того, ни представители местной власти, ни представители общественности, ни рядовые горожане даже не попытались поучаствовать в обсуждении важной темы.
В любом случае спасибо Вам, Лариса. Я тоже когда-то выпускником школы средней № 5 встречал рассвет на берегу этого некогда замечательного водоёма и переживал те же прекрасные чувства. Правда, сейчас у меня горькие чувства в душе. Поэтому, цитируя Вас, Лариса, я сейчас намерен "крыть" справедливыми, но хулительными словами всех подряд, проживающих в разрекламирован ной "перлине Слобожанщины". Посмотрим, такова ли она на самом деле. От досады и раздражения разрешаю себе впасть в грех осуждения. Можете читать и возмущаться, мне всё равно.

"Нам, лебединцям, усе дано Богом і Матінкою-Природою"

- Нет, не всё. Многие считают, что Матiнка-Природа не наделила по справедливости "перлину" месторождениями нефти и газа, золота, алмазными копями и редкоземельными металлами, которых больше нет нигде в мире. Ну и получай, мать- природа, наш возмущённый ответ.

"Прилетіли лебеді на озеро Лебедине (про це ми повідомляли в минулому номері (ред.). Їх зраділі місцеві мешканці нарахували 20 осіб."

- Ну и что? Скоро им придётся запомнить путь-дорожку на Шелеховское озеро. А там, правда, любят пострелять лебедей охотники из Ахтырки, которым благоволят местные аборигены и ленивое охотничье-рыбол овное племя-общество из райцентра, которому всё равно. Какая разница? Гуси - это те же лебеди.

"Так, саме віра і надія на те, що на цьому озері плаватиме колись і їхнє чисельне потомство"

- И надо честно признать, что шансов у этого "чисельного потомства" на это не больше, чем у червя против лопаты.

"І уявіть собі, дорогі земляки, як це буде красиво, і було б що світові показати"

- Так в том-то и дело, что нет ни фантазии, ни воображения. А у многих нет и совести, ибо многие лебединские персонажи приложили старания к загрязнению прилегающей к озеру территории. Одни развалины и мусор от бывшей базы чего стоят.
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91