сб.10202018

Поклик рідної землі

Поклик рідної земліНа знімку ви бачите свого земляка, уродженця села Олександрівка, Сергія Володимировича Іванова. Народився він 1964 року у простій селянській родині. Спочатку навчався в місцевій початковій школі, потім - у Курганській восьмирічці та здобув середню освіту у Василівській середній школі. Тож, що таке село, які його проблеми, як у ньому живеться селянам, він знає не з чуток. Тому ставши засновником ТОВ «Лебединський комплекс» та спільного французько-українського підприємства «Урс», він не міг не повернутися до своїх земних першоджерел, які знаходяться в Олександрівці. Позаштатний кореспондент нашого часопису письменник-краєзнавець Василь Пазинич підготував розповідь про це повернення.

«Лебединський комплекс» у долі Олександрівського саду

Особисто мене ця історія зацікавила своїми головними дійовими особами та її розвитком.

Отже, перша дійова особа – це село Олександрівка, яке адміністративно підлягає Курганській сільській раді. Воно знаходиться на правому березі річки Лозова, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Лозово-Грушеве, нижче за течією на відстані 1,5 км – село Тарасенки (Липоводолинський район). Річка місцями пересихає. На відстані 2 км від Олександрівки – село Новосільське. В Олександрівці фактично проживає близько 50 жителів. Неподалік від неї знаходиться скіфський курган. Землю цю колись не обминали ні скіфи, ні слов’яни, ні козаки. А якщо обходитися без жодної деталізації, то можна сказати, що її ніколи не забувала історія і в століттях найдавніших, і не так від нас віддалених, і в сторіччі теперішньому.

Друга дійова особа – Олександрівський сад. Він довгожитель, але скоріше символічний. Як говориться, розміняв десятий десяток, і його життєпис надзвичайно цікавий. Це добре знають місцеві краєзнавці. Найбільш обізнані з них відають не просто про те, як використовувалися колись колгоспні яблука, а й котрі парубки з якими дівками у ньому цілувалися, хто й кому тут освідчувався в коханні. Проте тепер називати його садом можна лише умовно. Нині, скоріше, це жахливі хащі, в яких господарюють лисиці, та залишилися ледь помітні сліди від плодових дерев.

Третя дійова особа – Курганський сільський голова Микола Іванов, що має за плечима всього 62 прожитих роки, але значний міх життєвого досвіду. За фахом він агроном. Також відмінний знавець місцевої історії та досвідчений краєзнавець. Сільську громаду очолює 31 літо і стільки ж зим (без якихось там двох місяців). Він розповідає, «що при розпаюванні землі у 1990-х окремим «щасливцям» із Олександрівки та Кургана, а їх близько 15 чоловік, дісталися земельні паї на території колишнього саду. Справа в тому, що на тогочасних «бомагах» ця територія значилася, як орне поле. Жоден орендар брати ці паї до вжитку не хотів. І не дивно, адже перетворити зарослі в родючу ріллю, придатну для сільгоспробіт, справа не така вже й проста. Вона вимагає надто багато затрат. Аби отримати від спиляних дерев та від викорчуваного коріння хоч якийсь прибуток, потрібні відповідна техніка, устаткування для обробки ділової деревини, переробки гілок та хмизу в щепу, виготовлення деревного вугілля, налагодження каналів їх збуту тощо. І бозна до якого часу перебувала б ця справа для отих «щасливців» у «замороженому» стані, якби її не взявся розв’язати мій однофамілець підприємець Сергій Іванов, який має засоби для її вирішення. Тобто, він узявся за перетворення глухомані у ріллю. А кожному власнику земельних паїв оплатить 10% від вартості грошової оцінки уділу. Перетворення колишнього саду, а фактично хащі, у поле погоджено ТОВ «Лебединський комплекс» з кожним пайовиком особисто».

Курганський сільський голова Микола Іванов

Залишки фруктового саду

Олександрівка: на перехресті простору і часу

Реставрований коштом Курганської сільради пам’ятний знак олександрівцям, які загинули під час Другої світової війни

Ось і нарешті четверта дійова особа нашої розповіді – уродженець Олександрівки Сергій Іванов, який, як я вже зазначав, є засновником ТОВ «Лебединський комплекс» та спільного французько-українського підприємства «Урс». Після спілкування із ним багато хто розуміє що людина він, перш за все, мудра і відповідальна.

Теплого дня праці - літнього свята Першотравня (ні-ні, я не обмовився стосовно «літнього», бо така ж воно нині весна, наче літо!), який у народі ще й досі називають «майським празником», Сергій Володимирович та працівники підрозділів підприємств, названих вище, зустрілися з олександрівцями. Найстаріші односельці пам’ятають свого земляка іще босоногим хлопчиком.

Товариство «Лебединський комплекс» засновано у 2015 році. Пріоритетними напрямками даного підприємства є надання робочих місць мешканцям сіл району, і тому головні напрямки його роботи – тваринництво та птахівництво. Це дало змогу у 2017 році забезпечити робочими місцями близько 50 мешканців району. Також товариство відновило роботу інкубатора. Назване ТОВ володіє повним комплектом будівельної техніки, а саме: краном, екскаватором, бульдозером; солідним комплектом сільськогосподарської техніки: сучасним трактором «Кейс Пума-210», новим плугом, культиватором, сівалками для посіву зернових. Незабаром буде придбано сучасний комбайн для збирання зернових культур. Це дає можливість вчасно і без втрат проводити повний цикл агрономічних робіт. За час діяльності ТОВ «Лебединський комплекс» укладено з селянами чимало договорів оренди земельних часток.

Основний напрям «Урсу» – бджільництво в повному циклі: від виготовлення вуликів, рамок та вощини – до повної переробки продуктів бджільництва, тобто меду, перги, пилку, маточного молочка. Продукція цієї переробки реалізується не лише в Україні, а й за її межами, зокрема, в європейських країнах.

І, як на мою думку, висновок напрошується такий. Якби кожен українець, який досяг певного успіху в житті, вкладав гроші для розвитку свого бізнесу в рідному краї, а не десь у офшорах на екзотичних островах, то на бісової мами Україні потрібно було б клянчити гроші в багатих країн, і не їхали б українці за кордон у пошуках роботи! Іще одне суттєве зауваження: життя показує, що «свої» орендарі, яких люди знають змалечку, розраховуються з людьми за користування їхніми паями вчасно і щедріше, аніж якісь «чужаки». Не стверджую, що в цьому правилі немає винятків, але ж то все-таки винятки.

Сергій Іванов із Володимиром Товстолиткіним, першим керівником ТОВ «Лебединський комплекс», а нині головою ревізійної комісії цього ТОВ та підприємства «Урс». У школі їх називали друзями-«нерозлийвода»

Душевні слова свого земляка засновника ТОВ «Лебединський комплекс» та підприємства «Урс» Сергія Іванова слухають жителі Олександрівки

Жителів Олександрівки запросили за святкові столи, які щедро накрили ТОВ «Лебединський комплекс» та підприємство «Урс»

Після виступів керівників підрозділів указаних підприємств, організатори свята запросили всіх присутніх до участі у безпрограшній лотереї, квитки якої були дармовими. Дехто отримав як виграш лише смачний пиріжок, дехто – 3-літрову банку законсервованого березового соку, дехто – запечену качку, дехто – безоплатну оранку присадибної ділянки. А ось Меша Андрій Степанович виграв причіп дров. Після цього дійства жителів Олександрівки запросили за святкові столи, які щедро накрили ТОВ «Лебединський комплекс» та підприємство «Урс». Усе було надзвичайно смачним, та, як на мою думку, найсмачнішою виявилася польова каша, зварена в польовій кухні. А ще до каші й дещо гірке та міцненьке із чарок-яничарок до рота потрапляло. Цьому не заважали навіть вуса, звісно, тим, котрі їх мали. Розуміється, в міру веселуха вживалася, акурат для доброго гумору. Після смачного обіду олександрівці розходилися по домівках із піднесеним настроєм. Особливо власники злощасних земельних часток, які припали на садок, що вже давно перетворився в хащу. І таки, скажу я вам, приємно, що б там хто не прорікав, побувати на такому заході, організованому для простого селянина. І вкотре згадати улюблені рядки: «Ми всі з села. Ми – плоть від плоті своєї рідної землі…»

На зустрічі земляків побував

Василь Пазинич.


Коментарі  

 
борис
0 #1 борис 24.07.2018, 21:33
селяни це не ц1нять пона1далися на шарка а сам1 землю забродам в1ддали Велика шкода ГЕНЕРАЛА влазе в таке болото та 1 сам с1льський голова за 31 р1к села понищив пику на1в держиморда чуркам отсасував десяток рок1в а тепер про брата згадав
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91