Мережані працею роки

Мережані працею рокиНа долю нашої мами випало нелегке життя. Були труднощі, але було багато хорошого. Народилася Євгенія Василівна Сагайдак (в дівоцтві Ільченко) 2 серпня страшного 1943 року у простій сільській родині на Кіровоградщині. Батьки працювали у колгоспі, ростили п’ятеро дітей. Із самого малечку працювала і наша мама. Спочатку дояркою на фермі, потім у колгоспі полола буряки. Вийшла заміж, разом з батьком ростили двох донечок – Ольгу і Наталію. Батьки старалися для нас, дітей, створити всі умови для навчання й життя. У пошуках кращої долі виїхали у Маріупіль. Самі збудували просторий будинок, де усім нам було затишно і добре. Обоє працювали на заводі. Після смерті тата доля привела маму на Лебединщину. І ось уже 25 років село Кам’яне стало рідним для мами і доньки Олі. І тут мама показала себе вправною господинею, давала лад і в господі, і на городі. Навіть у несприятливі роки збирала щедрі врожаї. Ми завжди поспішали до мами за порадою, і вона знаходила для кожного потрібне слово, підтримувала у скрутну хвилину, допомагала в усьому. Не помітила мама, як промайнули роки, повиростали діти, онуки, діждалася правнуків.

І ось сьогодні наша мама зустрічає поважний ювілей. Ми дякуємо, мамо, Вам за те, що дали нам життя, підтримували нас і піклувалися. Від щирого серця вітаємо із ювілеєм. Бажаємо Вам довгих років життя на радість нам усім.

З любов’ю і повагою діти від усієї великої родини.