пн.11192018

Невже потрібен школі «зоопарк»?

Невже потрібен школі «зоопарк»?Знаєте, чому ставлю це запитання? Та ще й слово «зоопарк» беру у лапки. Нещодавно вразила інформація по телебаченню про те, як в одній із шкіл України на урочисту лінійку з нагоди Першовересня прийшла учениця з пофарбованим у червоно-фіолетовий колір волоссям, а директор школи попросила дівчинку відійти з перших шеренг на останні. Ой, що скоїлося у свідомості окремих учнів! Всі стали на захист учениці: бач, вона так «самовиразилася» в суспільстві. А ось керівника навчального закладу засудили і журналісти, і юристи, даючи коментарі з приводу цього. Всі за те, що це ж не злочин – перефарбуватися, а ось директорка образила гідність і «самовираження» дівчини.

Уявіть собі картину: до школи зібралися учні, які впродовж всього літа не бачились, тож кожен із них вирішив «самовиразитися»: одні (хлопці) – з довгим волоссям, налакованим так, що стирчить у різні боки; другі (дівчата) – з розфарбованим у різні кольори веселки й її відтінки волоссям; інші – в одязі з різними брязкальцями тощо. «Зоопарк» – та й годі! А чи потрібне таке «самовираження»? Чи не надто наша нація задемократизувалася? Але ж треба пам’ятати, що демократія – це порядок, перш за все!

І ще одне. Якщо ми хилимося до Європи, то треба звідти брати все краще. Варто пам’ятати, що там у навчальних закладах дотримуються дрес-коду: у кожного свій стиль. На таких і школярів, і студентів приємно подивитися. Й у нашій українській школі вже повернулися до форменного одягу. Та й із скромними зачісками та ненафарбованими обличчями відправляють до школи своїх дітей саме порядні батьки.

На жаль, сьогодення, що грається в демократію, принижує і школу, і вчителя. Чим керуюся, висловлюючи такі претензії тому ж сьогоденню і тим, хто в ньому проживає? Скільки останнім часом траплялося прикрих випадків у наших навчальних закладах! Якщо раніше вчитель дійсно був на висоті, то нині його гідність принижують окремі діти і батьки. Згадайте випадок, коли хлопчик – учень початкової ланки – тримав всю школу в страху, ображаючи і вчителів, і своїх ровесників. А нещодавно учень в одній із шкіл Києва спочатку побив учительку, а потім проткнув її ножицями. То як розуміти такі ситуації? Відношу приниження дітьми вчителів на адресу батьків, які не займаються вихованням своїх чад. Це велика проблема сьогодення. Задумаймося над нею всі! Бо якою людиною є кожен із нас таке й суспільство в цілому.

Віра ДМИТРЕНКО,

ветеран педагогічної справи.


Коментарі  

 
???
0 #1 ??? 18.10.2018, 13:42
"Якщо ми хилимося до Європи, то треба звідти брати все краще"

Тобто ви "хилитеся" до Європи, але хилитеся з власним уставом? Ви самотужки будете вирiшувати, що в Європi "краще", а що - нi? А вона ж якраз i cтоїть на тому, що кожний може мати право на самовираження, i навiть ветеранам педагогiчної справи там зась це право порушувати. А iнакже хутенько можна стати "колишнiм" педагогом. I таких прикладiв у захiднiй пресi - безлiч.

Так що непогано б спочатку подумати, куди саме ви зiбрались хилитися, а потiм уже й - гайда...
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91