вт.07232019

Сенс їхнього життя

Сенс їхнього життяКоли кожного дня Надія Летік стрімкою ходою переступає поріг неврологічного відділення Лебединської центральної районної лікарні, тут відразу все оживає. І не тому, що вона завідувачка – і всі відразу активізуються при появі керівника. А тому, що ця миловидна, тендітна жінка втілює в собі нестримну енергію, бадьорість, прагнення відразу за все взятися і зробити. Цьому їй слідують і її підлеглі. Та найго­ловніша місія лікаря першої кваліфікаційної категорії Надії Іванівни Летік – рятувати людське життя, повертати до нього розбитих тяжкою недугою пацієнтів, переконувати їх, що вони, не дивлячись на хворобу, мають не втрачати надію на виздоровлення, на краще самопочуття.

Хворі завжди з нетерпінням чекають на чергову зустріч з лікарем (а часом й позачергову, бо вона кілька разів на день забіжить до палати, а трапляється і вночі викликають, коли критична ситуація). Бо їм допомагають не лише призначені уколи, пігулки, процедури, а й її чуйне серце, привітний погляд очей. А вони завжди віддзеркалюють віру і надію для людини.

Та коло обов’язків Надії Іванівни не обме­жується цим. Воно ой яке широ­ке! Крім прямих лікарських, є ще й госпо­дарські. А їх нелегко виконувати! Та вона вповні справляється з ними. Нещодавно, саме завдяки наполегливості, рішучості й ентузіазму Надії Іванівни, завдяки спонсорській допомозі та підтримці районної ради, головного лікаря Владислава Шепіля у відділенні зроблено ремонт. Воно засвітилося, заграло новими барвами. Крім того, що тут переклеїли шпалери, все перефарбували у світлі тони, у двох палатах встановили душові кабінки, створили умови для перебування пацієнтів із особливими потребами. А в кімнаті гігієни взагалі зараз існують комфортні умови: навіть хворі на візках можуть приймати душові процедури. Словом, справ зроблено чимало.

А Надія Іванівна в такі моменти згадує, як вона, випускниця Полтавського медичного університету, вісімнадцять років тому несміливо, хоча й у якості лікаря, зайшла вперше в неврологічне відділення центральної районної лікарні незнайомого їй міста Лебедина, адже сама полтавчанка. Та неспокій зник із її душі, бо ж зустріла тоді молоду лікарку чуйна людина – завідувачка відділенням Марія Володимирівна Волкова. Привітне, можна сказати материнське, слово, щира посмішка, лагідні очі відразу зробили свою справу – додали Надійці впевненості, сміливості, рішучості у її перших лікарських буднях.

Лікар із досвідом підтримувала, допомагала, радила – і в Надії Іванівни все вийшло. А в 2012 році Марія Володимирівна свою керівну посаду завідувачки відділенням з впевненістю передала Надії Іванівні. І вона щиро вдячна своїй старшій колезі, ветерану медичної справи, лікарю вищої кваліфікаційної категорії, яка віддала неврології вже сорок років свого життя. Та й сьогодні вона в строю медиків, впевнено несе свою високу місію лікаря. Це сенс її неспокійного серця. Її колишні і теперішні пацієнти складають шану лікарю, бо даний Богом талант врятував не одне людське життя.

«Правою рукою» Надії Летік є Наталія Іванівна Костюк – старша медична сест­ра відділення, медсестра вищої кваліфікаційної категорії. Вона теж має чималий досвід у медицині – 26 років. Відповідальна, цілеспрямована, вимоглива, є надійним помічником лікарів. Надто скрупульозно ставиться до ведення медичної документації. Часто до неї звертаються пацієнти відділення зі своїми проблемами, бідами, питаннями, і жодного разу не траплялося, щоб вона відмовила людині.

Звісно, що лікувальний процес вимагає точності, відповідальності і від медичних сестер. Тут не можна щось забувати, не можна бути байдужим. Злагоджено працюють у відділенні сестри медичні палатні Галина Миколаївна Остапенко, Алла Борисівна Гузь, Віра Василівна Євтушенко, які мають вищу кваліфікаційну категорію, Тамара Миколаївна Маландій, Наталія Іванівна Машкова з другою кваліфікаційною кате­горією, Олена Анатоліївна Косека, яка порівняно недавно трудиться, а вже має другу кваліфікаційну категорію.

«Бджілкою-трудівницею» називають і колеги, і пацієнти процедурну медсестру Світлану Петрівну Гарбуз. Вона й справді щодень «літає» з палати в палату, аби вчасно поставити крапельниці, дати уколи. Її вмілі, чутливі, моторні руки кваліфіковано роблять свою справу. Світланка (так завжди лагідно називають її пацієнти) зцілює хворих і своєю посмішкою, і влучно підібраним словом, іноді навіть гумористичним, підтримує їх. Й отой привітний бальзам для душі пацієнта є ще одним стимулом для виздоровлення. А самовіддана праця дозволила Світлані Петрівні захистити першу кваліфікаційну категорію.

Коли заходиш до неврологічного від­ділення, завжди відчуваєш тепло і затишок у ньому. Все це створюють дбайливі руки санітарок. Кожна з них турбується про чистоту у відділенні. Ретельно слідкують за порядком у палатах, коридорах, службових приміщеннях, а головне – всі вони приділяють увагу догляду за хворими, яким без їхньої допомоги не обійтися. Добрих слів подяки за сумлінну працю заслуговують Віта Миколаївна Гарбар, Валентина Олексіївна Куткова, Валентина Василівна Олійник, Марія Миколаївна Лозова, Катерина Миколаївна Воскобойник, Рита Миколаївна Радчук, Олена Петрівна Дрюхіна, сестра – господарка Валентина Василівна Крамаренко.

Колектив працівників відділення дбає і про духовність своїх пацієнтів. Нещодавно за сприяння отця Лаврентія тут обладнано невеликий куточок, де пацієнти мають можливість усамітнитися, пороздумувати про мирське життя і поставити свічку «за здравіє».

Жителі міста та району добре відгукуються про колектив неврологічного відділення центральної районної лікарні. Люди ж завжди підмічають, де добре, а де погано. Тому недаремно у Книзі відгуків та пропозицій, що є у відділені, практично щодня роблять записи: чи то колективні – від палати, чи то індивідуальні – від вдячних пацієнтів. У прозі і навіть у віршах – слова подяки колективу за високий професіоналізм і чуйність, самовідданість і доброту, щиру посмішку (Володимирівна увійшла – вся палата розцвіла), привітність (Надія Іванівна добре слово сказала – мимоволі посміхнешся), а головне – за повернуте здоров’я, та, трапляється, що й життя. І ті подяки від душі і серця.

Кожного дня працівники неврологічного відділення Лебединської центральної районної лікарні поспішають на своє робоче місце. Не просто приходять, аби відпрацювати зміну. А виконати головну місію – допомогти людям відновити здоров’я, бо обрана колись, у юності, професія медика стала сенсом їхнього власного життя.

Надія СОЛОДОВНИК, м.Лебедин.


Коментарі  

 
паціент
+2 #1 паціент 05.05.2019, 15:23
Все це добре написано,а як розібратися то ліки за гроші та і якщо не підмажеш ніхто нічого і ніяк отак.ЗДОРОВЬЯ ВСИМ.
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.