Чим завинив пес?

Чим завинив пес?Він лежав під деревом шовковиці у холодочку на березі річки, майже не рухаючись. Повз нього поспішали у своїх справах перехожі. А до пса-вівчарки їм не було діла. Чужий він для них. Та й небезпечний, бо хтозна, що в нього на думці. Однак із часом знайшлися добрі люди, які зрозуміли, що із песиком щось не так. Одні говорили, що бачили, як його викидали з машини, інші – що немічну тварину вдарив проїжджаючий автомобіль. І почали перейматися долею нещасного пса. Незабаром біля нього з’явилося дві мисочки – одна біла, друга – рожева. Небайдужі люди стали приносити тварині їжу і воду. Минуло тижнів зо два – й пес ожив та кудись попрямував. Можливо, шукати свого господаря. А, можливо, хтось його прихистив, бо він же розумна тварина: за доброту відповідає добротою. Сподіваємося, що історія із вівчаркою закінчилася благополучно.

Але ж виникає чимало запитань. По-перше, хто так жорстоко обійшовся з ним? Невже господар, якому він вірно служив, а тепер, ставши немічним, старим, виявився непотрібним? По-друге, невже водію автомобіля було байдуже, що тварина ледве-ледве пересувалася через дорогу. Хіба йому важко було загальмувати, щоб не вдарити пса?

Стара, як світ істина: ми відповідальні за тих, кого приручили. Тому, коли берете у своє господарство друзів наших менших, сто разів обдумайте свій вчинок. Щоб ніколи не повторювалася історія, як із песиком-вівчаркою.

Будьмо людьми!

Лілія ХУТОРНА.