Ох, ви ж мої вареники…

Ох, ви ж мої вареники…Дані Держстату свідчать, що за останній рік поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 3,5%, зокрема корів поменшало на 4% - до 1,9 мільйона голів. Воно в Україні найменше за сто років. Причини очевидні – сільське населення старіє, тому не може тримати господарство, а молодь виїжджає з села.

Дожилися! Вже й вареника з сиром, хоч один раз на рік, не звариш!

А все через те, що корів у селі майже немає.

Старі люди розповідали, що в голодні роки одна корова все село від голодної смерті врятувала.

Господарі говорять: стало невигідно корівчину в господарстві утримувати. Все ж треба купити: сіно, солому, жом, макуху, силос. Дуже дорого. Самим же надбати корми немає здоров’я. Корову утримувати – світу білого не бачити за роботою. За молоко теж доброї ціни селянину не дають, ось і маємо…

Що ж робити? Іноді вареників так хочеться! Відверто кажучи, для сільської української жінки в здійсненні бажань перепон майже немає! Слово «майже» означає в даному випадку брак коштів. Але й тут є вихід. Заощадимо на чоловікові. Пачку цигарок «розтягнемо» на два дні і обійдемось без «бонусного» раз на тиждень пива у вихідний. Ось і гроші «знайшлись»! Купила блюдце сиру, дешевшого масла, ще й склянку сметани, хай хоч побіліє!

Наліпила. Вода закипає, варю. Можна було б на «пару» зробити, та захотілося швидко і відразу!

Повитягувала в макітерку: пухкенькі, смачненькі, масличком помащені.

Ловлю себе на думці: когось мені мої вареники нагадують?!

Підтрушую макітерку: одні – зверху, інші – насподі і навпаки.

Так це ж як наші депутати в Раді! Купаються в народних грошах, як вареники в маслі та ще й сметаною – траншами зверху присмачені. Як ти їх не труси, як не перемащуй – в одній воді варилися, з одного тіста зліплені й однією начинкою напхані.

Зліпила з сиром, з сиром їх і їстиму. Треба було б хоч один з вишнями зліпити! Скуштувала. Смачно. А на душі прикро, бо вареники з’їв та й нема. А депутати довічно на народному утриманні, на народній шиї.

Ох, ви ж мої варенички, тільки гріха з вами набралась!

Лідія Бугайова,

с. Будилка,