Просто трудилася…

Просто трудилася…«На віку, як на довгій ниві», – гласить народна мудрість. «І якою б вона довгою не була, пам’ятається все,– говорить Галина Сергіївна Шульга. – Що на ній засіяно, родилося, відбулося і творилося». Давайте познайомимося з цією жінкою з великим, люблячим, щирим серцем. У неї поважний ювілей – 80 років. Має Галина Сергіївна мудрий досвід викладача Лебединського педучилища ім. А.С. Макаренка (нині коледж). Народилася Галина у м. Лебедин, в родині Древалів. Приваблювала дівчину професія вчителя, але більше всього любила дітей дошкільного віку. І вирішила Галина освоїти професію вихователя. Навчалася в педагогічному училищі. здобула вищу освіту в Київському державному інституті ім. М. Горького по спеціальності дошкільна педагогіка, психологія з методиками викладання. По закінченню вишу, дорога привела молодого спеціаліста до Лебедина в дитячий садок «Чайка». Почала працювати вихователем. І розпочалося її становлення, як педагога. Згодом Галина Сергіївна обійняла посаду завідувачки дитячим садком «Ромашка». Зростає її професійний талант. Дирекція педучилища запрошує Галину Шульгу викладати дошкільну педагогіку, психологію з методикою викладання. Двадцять п’ять років було віддано саме цій улюбленій справі.

За своє становлення педагог завдячує дирекції педучилища (нині коледж), своїм наставникам, особливо завідуючий педпрактикою Галині В’ячеславівні Луговій – за талант, мудрість, такт педагога.

«Я щаслива, – говорить Галина Сергіївна, – що працювала у прекрасному, дружньому, високопрофесійному педколективі, набираючись досвіду». За весь час професійного зростання Галина Шульга має звання «викладач-методист», грамоти, нагороди, премії, але будучи напрочуд скромною людиною, просто трудилася добросовісно, йшла в ногу з життям, використовуючи нові технології у викладанні своїх предметів. І її праця на освітянській ниві заколосилася щедрою нивою успіху.

Працюючи зі студентами готувала їх до самостійного життя, навчала розуміти, поважати, любити дитину як особистість, сприймати такою, якою вона є. Бути завжди розсудливими, мудрими, бо мудрість – це розум, настояний на совісті.

Коли Галина Сергіївна готувала студентів до практичних занять у дитячому садку вона вся сяяла, бо це її стихія. Згадує, як разом з вихователями виготовляли іграшки, і у методкабінеті й досі вони є, іграшки виготовлені нею. Вони і зараз зберігають прекрасну, теплу енергетику цієї жінки. Вона неперевершена майстриня.

Галина Сергіївна уміла ловити свою удачу, любила співати, закохана у романси (сама їх виконує) для неї пісня – світоч світанкова. На сцені, співаючи, вона розквітала. У її піснях, як і в житті «з журбою радість обнялася». А потім… вибух аплодисментів. Нині Галина Сергіївна постійний член клубу «Натхнення» при районній бібліотеці (керівник Галина Кудлай). Запитую, що вона думає про життя?» – Важким був 1939 рік. – Тільки батьки оговталися від Голодомору, – пригадує Галина Сергіївна – Друга світова війна, яка принесла біль, жаль за загиблими, біль душі, але надія на світлий завтрашній день завжди була поряд. Хочеться побачити своїх онуків, правнуків щасливими у мирній Україні. Щоб українці жили в достатку, злагоді. А про роботу… це мої випускники, мої колеги, з якими спілкуємося у соц.мережі, зустрічаємося».

...Пройшли літа, спільного сімейного життя, а в тих літах були і сонце, і дощ. Вона любляча мама і бабуся, хороша господиня. Протягом свого життєвого шляху демонструє приклад сильної особистості, залишаючись сама собою у свої 80 літ. Бажаємо ювілярці зберігати бадьорість духу, свіжість розуму, здоров’я, сприйнятливість почуттів. Із днем народження, шановна колего!

Ольга Паливода,

ветеран педагогічної справи.