пн.09162019

Ірина ХИЖНЯК: «Iспанці не вміють сумувати. I не хочуть»

Ірина ХИЖНЯК: «IспанцI не вмIють сумувати. I не хочуть»Наша землячка, жителька м. Суми Ірина Хижняк деякий час проживала в Іспанії зі своєю сім’єю. Ми попросили її поділитися враженнями від перебування в цій країні

– Шановна пані Ірино! Вітаємо Вас від читачів обласного тижневика для сімейного читання «Будьмо разом» і пропонуємо поспіл­куватися з ними через сторін­ки видання. Перш за все, повідомте, яким чином доля визначила Вам шлях до цієї країни? Чим Ви займалися в Україні до виїзду в Іспанію?

– Я – корінна сумчанка. Народилася, ходила до школи саме в Сумах. Закінчила аграрний університет за спеціальністю «зовнішньоекономічна діяльність». Добре знаю англійську мову. Моя мама тривалий час живе в Іспанії. Свого часу (це тоді, коли в Україні було надто сутужно, адже людям ніде було працювати, пішли масові скорочення) мама поїхала туди на заробітки, аби утримувати свою сім`ю. А я, закінчивши університет і вийшовши заміж, теж вирішила разом із чоловіком податися у чужу країну. Хотілося кращого життя, а не «в натяжку». І не пошкодувала. Спочатку влаштувалася працювати на швейну фабрику по пошиву дитячого одягу. Які красиві платтячка для дівчаток виходили з нашого конвеєра! Я була задоволена роботою, хоча вона й не за фахом. А ось моєму чоловікові не щастило. Він перебивався тимчасовими заробітками. Постійну роботу в Іспанії чоловікам взагалі важко знайти. Тому через певний час вирішили повернутися в рідне місто, де він влаштувався менеджером у торговельну мережу, адже має таку ж спеціальність, як і я. Оце йому до душі.

– Іспанія – країна немала. То де ж саме Ви мешкали? Розкажіть про ту місцевість: чим вона приваблива, які її особливості?

– Проживали ми у великому мега­полісі, столиці автономної області Каталонія – Барселоні. Воно виріз­­няється з-поміж інших міст архітек­ту­рою і мистецтвом. Особливо при­ваблюють будівлі архітектора Антоніо Гауді, зокрема храм Святого Сімейства, в якому немає кутів, всі вони округлої форми. А чого вартий музей сучасного мистецтва, де, зокрема, можна познайомитися з творчістю всесвітньо відомого художника Пабло Пікассо?! А ось у музеї історії Барселони знаходяться не тільки експонати, що відносяться до римського періоду, а й місця археологічних розкопок у підземній частині міста. Крім того, що Барселона – місто багатонаціональне, до нього з’їжджаються туристи з різних куточків світу. Місто розбите на квартали, дуже зелене. Всі транспортні засоби державного значення. Вони курсують чітко за графіком. Великі, чисті, комфортабельні автобуси за тридцять хвилин доставлять бажаючих на берег Атлантичного океану.

– Чи до душі Вам іспанські тра­диції, звичаї, побут?

– Мене вони вразили. Тут проводиться чимало різноманітних фестивалів, спортивних змагань, веселих свят. Взагалі і звичаї, і побут кардинально відрізняються від наших, українських. Але вони були мені до душі.

– Що Вас особисто вражає в цій країні?

– Ставлення одне до одного. Іспанці привітні, доброзичливі, люблять порозмовляти, поспілкуватися. Коли звернешся до них за допомогою, завжди її нададуть, пояснять, куди йти, де знаходяться необхідні, скажімо, вулиця чи магазин.

– За кількістю сонячних днів Іспанія займає перше місце в Євро­пі разом з Італією та Грецією. Клімат субтропічний. Все це позитив­но вплинуло на стан Вашого здоров`я? Чи, можливо, довелося звикати?

– Клімат Іспанії можна вважати одним із найважливіших її природних ресурсів. Дійсно, за кількістю сонячних днів вона тримає першість. Субтропічний клімат чудовий. Він позитивно вплинув на мене: за два роки жодного разу не хворіла. І мені здалося, що іспанці взагалі не хворіють.

– А як Вам природа Іспанії? Милує зір? Чи все ж таки українська більш до душі?

– Краса природи вражає. Щоб помилуватися скелями, необхідно піднятися високо-високо в гори. Враження захоплююче! Побережжя Барселони – це знамениті містечка в місті. У них – чудові ботанічні сади. Але вони по-своєму красиві, а наші сади – по-своєму. Зізнаюся, що й іспанська, й українська природа радують душу, але кожна по-своєму.

– Нас цікавить національний склад населення…

– Сучасне населення Іспанії визнане єдиною нацією, але сформованою на основі різних груп та представників різних історико-географічних областей. Спочатку Піренейський півострів, 85 відсотків якого займає Іспанія, був заселений етнічними групами північноафриканського та західноєвропейського походження, включно з іберами, кельтами, басками.

– Яка мова переважає? А Ви вже вивчили іспанську? Якою мовою спілкувалися там?

– Каталонська мова переважає. Це давньоісторична мова. Я вільно володію іспанською, англійською. Але не вивчила каталонської, адже вона дуже складна.

– Які види промисловості роз­винені в цій країні?

– Достеменно не знаю. Та мені відомо, що Каталонія спеціалізується на розвитку текстильної промисловості, а Країна Басків є центром чорної металургії завдяки наявності покладів залізної руди.

– Іспанія має вихід до Середземного моря та до Біскайської затоки Атлантичного океану. Вам вже вдалося відпочивати на них, чи хоча б відвідати їх?

– Звичайно ж. Це прекрасний відпочинок. Море і затока доглянуті. Пляжі – теж. Краса, чистота довкола.

– Вам комфортно жилося серед іспанців? Вони прихильно ставляться до українців?

– Скажу однозначно: комфортно. Я вже зазначала, що привітність, доброзичливість іспанців мені до душі, а ще вони дуже цінують працю інших людей. Моя мама розповідала, що завжди, коли вона, виконавши певний обсяг робіт у родині заможного іспанця, йде додому, то він обов`язково розрахується з нею і поцілує руку.

– А чи маєте іспанських друзів? Чи друзів-земляків, вихідців із України?

– Є іспанці в друзях. Але їх мало. Більшість – це українці, які проживають і працюють в Іспанії.

– Традиційно ми запитуємо про якість доріг. То які вони в Іспанії?

– Дороги вражають. Мені здалося, що вони прокладені раз і навіки.

– Як Ви відпочивали взагалі?

– Крім відпочинку на морі, ми знайомилися з пам`ятними й історичними місцями Каталонії. А взагалі іспанці, особливо жінки, люблять відпочивати за філіжанкою кави.

– А як же створення жінками домашнього затишку і виховання дітей?

– Дивно, але в Іспанії вихованням дітей займаються переважно чоловіки.

– А що ж жінки?

– П`ють каву, спілкуються одна з одною або читають газети, книги. Ось так!

– Яка Ваша родина?

– Маю чоловіка, донечку. Але, на жаль, у неї проблеми зі здоров`ям, тому нині я не працюю. Слідкую за станом здоров`я малої.

– Які іспанські страви Вам подобаються? А нашими украї­нсь­кими пригощали іспанців? Чи сподобалися вони їм?

– Подобається їхній плов, але приготовлений він із морепродуктів. Зовсім відрізняється від нашого. Скажу відверто, що українські страви мені смачніші, вони подобаються й іспанцям. Як і наші україночки. Іспанські чоловіки, навіть уже поважного віку, задивляються на них. Однак зазначу, що все ж іспанці віддають перевагу власним стравам, особливо тому ж плову з морепродуктів та каві з булочками. Це їхня «козирна» їжа.

– Іспанці – народ темпераментний. Такою ж є й культура (та­н­ці, пісні). Вам вона до вподоби?

– Звичайно ж. І танці, і пісні, бо вони веселі, запальні, викликають хвилю позитивних емоцій. Я не чула сумних пісень. Мабуть, дійсно, все це залежить від темпераменту людини. Взагалі, іспанці не вміють сумувати. І не хочуть.

– Якби сьогодні Вам запропонував чоловік: «Поїхали в Іспа­нію!». Ви б погодилися?

– Звичайно. З великим задоволенням. Нещодавно ми побували там – лікували доньку. В цьому нам, звісно, допомогла мама. Скажу, що медицина там страхова. Є й соціальна. Хоча черги на планові операції існують. А взагалі, щоб отримати вид на проживання, варто прожити й пропрацювати в Іспанії 3 роки, а постійне місце проживання можна здобути через 10-15 років. Ми ще думаємо, як бути.

– Ваші побажання своїм землякам із Сумщини?

– Я бажаю нашим українцям міняти свій менталітет у певній мірі. Сьогодні, на жаль, довкола зустрінеш чимало недоброзичливих, грубих людей. Вони ні за що можуть образити. Виховуйте в собі такі риси, як добропорядність, ввічливість, привітність. А взагалі, зичу моїм землякам всіляких гараздів, мирного неба і яскравого сонця, успіхів і досягнень у справах. Нашій рідній Україні – розквіту, розвитку, поступу вперед і вперед, до нових досягнень.

Інтернет-міст організували і провели:

Людмила ЛИСЕНКО,

позаштатний кореспондент тижневика «Будьмо разом», м.Суми,

Надія СОЛОДОВНИК, м. Лебедин.


Коментарі  

 
0 #1 Парфюмер 31.08.2019, 18:05
"Ми ще думаємо, як бути."

- А не нужно глубоко думать.
Украина теперь страна для назойливых националистов - продавцов квазипатриотиче ских идей, чья лютая решимость уже роковым образом погубила некогда благополучную державу, распанахав её зигзагом по-живому и опустив на немыслимое ранее дно.
Когда эти ультрапатриоты, возомнившие о себе, что именно они являются солью земли украинской опомнятся и раскаятся за содеянное - не будет уже в Украине тех людей, которые могли бы ей принести пользу.
Бремя роковых ошибок никогда не проходит бесследно. Повторите, Лебедин-пресс, этот комментарий через 10 лет и увидите, что я был прав.
Давайте нам, жаждущим зрителям, побольше комментариев слинявших украинцев в счастливое забугорье: называю ваши прошедшие интернет-мосты - Китай, Новая Зеландия, Голландия, Словакия, Испания, Германия, Польша. Давайте ориентиры, пожалуйста, ещё и ещё, тут народ толпится, куда бы бы смыться от такого жития-бытия в Цеевропе.
Вакансии тоже публикуйте, без разницы: сбор яблок, земляники, уход за лежачими инвалидами, мытьё посуды у господ, подметание улиц, перелопачивание навоза на скотофермах, донорство органов. Давайте, всё в ход пойдёт и всё будет людьми, погружёнными в прозябание и бедность рассмотрено.
Но страны, когда-то всеми нами любимой с первого вдоха и первого крика в роддоме уже точно не будет. Останется только территория для опытов выживания.
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.