нд.10202019

Прапор із Лебедина – на Соліско

Прапор із Лебедина – на СоліскоНещодавно команда представників громадського об’єднання «Спортивний клуб інвалідів «Фенікс» повернулася із подорожі по Словаччині, де «феніксівці» перебували протягом п’яти днів. Про враження, що залишились від цієї поїздки, ми попросили розповісти члена команди Тетяну Чуйко з Лебедина.

–Тетяно Миколаївно, хто ініціював цю подорож?

– Чех пан Карл Подоляк – дуже добра, співчутлива людина. Він виявив бажання благодійно надати людям із інвалідністю можливість побачити чудові Словацькі Татри. Маючи в Чехії свій бізнес по виготовленню скляних виробів, із своїх коштів він оплачував поїздки по країні, екскурсії, продукти харчування на сніданок, вечерю. А квитки на поїзд туди і в зворотній бік ми купували за свої кошти.

– Хто був у складі команди?

– Всього це 15 чоловік. Зокрема, члени правління об’єднання ГО «Спортивний клуб інвалідів «Фенікс» разом з керівником Олександром Грінкою, Лебединську організацію представляла я одна. Був також представник із Польщі, два учасника – з Чехії. Все це люди-інваліди віком від 9 до 66 років. Але серед цієї казкової природи, чистого гірського повітря ми не відчували, здавалось, ніякої втоми.

– Дорога здалась Вам надто далекою?

– Їхали із Сум поїздом Лисичанськ-Ужгород до Мукачевого. Там була зупинка, екскурсія по місту. А потім двома чарівними вагончиками вирушили до станції Кошице Словацької залізниці, куди дісталися в межах чотирьох годин. На станції з гостинцями нашу делегацію зустрів пан Карл Подоляк. З радістю познайомились і протягом п’яти днів майже не розлучались. Жили в чудовому готелі у містечку Штрба. На сніданок і вечерю, дякуючи гостинності пана Подоляка, отримували безкоштовно необхідні продукти – чай, каву, ковбасу, цукерки, шоколад, булочки, тістечка, фрукти тощо. Обід замовляли, якщо не були в горах, за свій кошт.

– Що найбільше за­пам’яталося Вам?

– Звичайно, гори. Сходження на вершини Великих Татр – Риси і Соліско – було основною програмою в нашій експедиції. Ці гори – чудові, а повітря там – таке, що не надихаєшся. Вершина Риси знаходиться на кордоні Словаччини та Польщі. Підйом на неї не з легких, не всім вдалося її підкорити. Вершина гори Соліско, висотою 2096 метрів, вітала більшу частину бажаючих побачити красу оточуючої природи. І ті, кому пощастило дістатися її верхівки, розстелили там прапори, в тому числі і прапор Лебедина. Серед цих щасливчиків була навіть жінка із ампутованою ногою, яку замінив протез. І як би не складно було, вона досягла мети. І це вже третя підкорена нею гірська вершина.

До речі, перш ніж піднятися на вершину гори Соліско, ми дісталися Штрбского-Плеса, а потім вже розпочався піший підйом з досить нелегкими перешкодами.

Дивовижно красивим є Штрбске озеро, в якому заборонено купатись, а можна кататися на човнах.

– Що ще запам’яталося Вам з цієї подорожі?

– В Словаччині дуже гостинні, привітні люди, із щирими посмішками. Живуть в достатку і дивуються, які терплячі люди в Україні, як нам вдається виживати на мізерні зарплати, пенсії. Дороги там чудові, скрізь – чистота. Здивувало те, що в супермаркетах ми могли розраховуватись за покупки через свої банківські картки. Пригощались у Словаччині їхньою фірмовою національною стравою – галушками з бринзою. Смачно, звичайно.

Дуже дякуємо організаторам цієї поїздки, зокрема, Олександру Грінці, пану Карлу Подоляку за неймовірну гостинність. За 5 днів, проведені у Словаччині, ми всі здружилися, будемо й надалі спілкуватися.

До речі, в мене, повернувшись додому, виникло запитання, а чому б нашим місцевим бізнесменам, меценатам не запросити на Лебединщину, скажімо, делегацію інвалідів з якоїсь братньої європейської країни? Адже в нас теж є чудові історичні пам’ятки, природні заповідники тощо. Вважаю це питання слушним, і його у владних структурах можна обміркувати.

– Дякуємо, Тетяно Миколаївно, за цікаву розповідь. Нових Вам вражень під час подальших поїздок і подорожей.

Спілкувалася Олена ЛУБЕНСЬКА.


Коментарі  

 
0 #10 ??? 04.10.2019, 11:56
Цитую Парфюмер:
What tsetse fly is biting you?


Uh ty! Ot molodts'a, tak molodts'a!
Вот ведь не зря говорят: талантливый человек талантлив во всем.
С другой стороны, налегай ты побольше не на английский язык с медовухой, а на солидную, калорийную закуску, то и цены бы тебе вообще не было. Хоть в обычный день, а то хоть, даже, и в базарный.
Цитата | Скарга
 
 
0 #9 Парфюмер 02.10.2019, 21:40
What tsetse fly is biting you?
Цитата | Скарга
 
 
0 #8 Парфюмер 02.10.2019, 17:54
No Comment

You should't have written that. Some strange cocktail.
Цитата | Скарга
 
 
0 #7 ??? 27.09.2019, 14:41
Цитую Парфюмер:
.
А я не люблю ..
Зря ты...
Я никогда в жизни ...
не такой я человек. ..
... здесь я имею....


No Comment
Цитата | Скарга
 
 
0 #6 Парфюмер 25.09.2019, 13:51
Цитую ???:
Цитую Парфюмер:

Может быть, мон шер. ...
Так вот, вношу ясность в ваш спор. ..
Так что ничья у вас 1:1.


И возникает такой риторический вопрос: "Неужели до сих пор на всей огромной Земле и - шире - во всей необъятной Вселенной еще не склёпана такая бочка, которую тут же не ринулся бы затыкать наш славный земляк из не мене славного города Пенза?"

P.S. "Риторический вопрос" - это вопрос, не требующий ответа. А в данном случае ответа на него не существует в природе.
Риторические вопросы - это вопросы, повисающие в воздухе. А я не люблю неопределённост и.
Зря ты, мон шер. Я никогда в жизни не буду выполнять роль затычки в бочках. Это не обсуждается, не такой я человек. Пишу только о том, в чём имею представление или неплохо разбираюсь.
А что касается проблем инвалидности, в частности детской, то и здесь я имею как раз очень даже хорошее представление. Ты ведь в курсе. И повидал детей-инвалидов детства в своей работе примерно столько, сколько ты сделал в своей жизни лингвистических разборов.
Цитата | Скарга
 
 
0 #5 ??? 25.09.2019, 06:49
Цитую Парфюмер:

Может быть, мон шер. ...
Так вот, вношу ясность в ваш спор. ..
Так что ничья у вас 1:1.


И возникает такой риторический вопрос: "Неужели до сих пор на всей огромной Земле и - шире - во всей необъятной Вселенной еще не склёпана такая бочка, которую тут же не ринулся бы затыкать наш славный земляк из не мене славного города Пенза?"

P.S. "Риторический вопрос" - это вопрос, не требующий ответа. А в данном случае ответа на него не существует в природе.
Цитата | Скарга
 
 
0 #4 ??? 23.09.2019, 18:42
Цитую ???:


Нiчого про авторiв тексту не знаю, але коментар i коментатор дуже вже красномовнi!


Загальний настрiй вашого коментаря, пане Вiкторе, нагадав менi ось яку бувальщину.

Навантажений важенною сумкою молодик стрiмголов летить схiдцями метро. Сумка з неабиякою силою лупить якусь тендiтну бабусю, що ледве тримається за перила, але молодик, не звертаючи на це уваги, мчить собi далi. Раптом, не добiгши до низу, зупиняється (мабуть, стало соромно) – й мерщiй бiгом на гору, до бабусi: - Пробачте, бабусю, заради бога, я не навмисне. –
- Та нiчого, синку, - заспокоїла його бабуся. – Бiжи собi з богом. Я тобi вже на спину харкнула!


От пiсля цього й гадай, хто всiм нам найзапеклiший ворог: хтось десь там, чи ми самi.
Цитата | Скарга
 
 
0 #3 Парфюмер 23.09.2019, 18:21
[quote name="???"]Тобт о iнвалiди є, а слова такого - нема? Слово - заборонено? До таких "заборон" навiть радянскька влада не додумувалася! Може, ТОМУ, ЩО РОЗУМНIША БУЛА?

Может быть, мон шер. И даже не стеснялась этого слова на публике. Вспомни кинокомедию "Операция Ы", где есть знаменитая фраза на рынке: "Где этот чёртов инвалид?" (миниатюрная машинка киногероя Моргунова загородила выезд с рынка).
Так вот, вношу ясность в ваш спор. Никакого забороненого слова нет, тут Виктор переборщил. Речь идёт всего лишь о корректности публичных высказываний, по этой причине и в России, и в Украине рекомендованы термины "люди з особливими потребами", "дiти з обмеженими можливостями" и т.д. Никому ведь не нравятся и оскорбительно звучат диагнозы типа олигофрен, глухой, слепой, безречевой и т.д.
Так что ничья у вас 1:1.
Цитата | Скарга
 
 
0 #2 ??? 23.09.2019, 10:33
Тобто iнвалiди є, а слова такого - нема? Слово - заборонено? До таких "заборон" навiть радянскька влада не додумувалася! Може, ТОМУ, ЩО РОЗУМНIША БУЛА?

" і менше піаритися. Якщо ви дієте від Сум, то там шукайте і спонсорів, а не "тягніть рядно" в Лебедині."

От же яка щира, добра та патрiотична людина! Боретесь за "соборну" Україну, а самi навiть в межах областi одну нещасну дiряву ряднину кожен на себе смикаєте аж доки вiд того "собору" одна дiрка залишиться?

Нiчого про авторiв тексту не знаю, але коментар i коментатор дуже вже красномовнi!
Цитата | Скарга
 
 
0 #1 Віктор 21.09.2019, 02:34
Насамперед зауваження і пані Тетяні, і автору інтерв’ю стосовно вислову в тексті "інвалід" - таке слово заборонене в Україні, а натомість необхідно вживати "людина з інвалідністю", "люди з особливими потребами" і т.п.
По-друге, чи не краще місцевим бізнесменам-мец енатам більше дбати про майже півторатисячну "армію" лебединських особливих людей-земляків, серед яких знайдеться чимало бажаючих відвідати історичні місця рідного краю чи сусідніх районів. Оце було б класно!!! А вам Тетяно радив би більше дбати про сильних духом лебединців і менше піаритися. Якщо ви дієте від Сум, то там шукайте і спонсорів, а не "тягніть рядно" в Лебедині.
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.