Що то ви без чоловіків?

Що то ви без чоловіків?Чоловік і жінка завжди рано вставали. А хто рано встає, тому Бог дає. Зранку планували на цілий день роботу по господарству. В черговий раз жінка запитала чоловіка: «Що сьогодні будемо робити?» «Будемо, Таню, паркан городити від сусіда, бо геть розвалився», – відповів той.Наносили перепльотів, дощок, цвяхів, приготували інструменти. «Тепер, – каже чоловік, – ти Таню, будеш тримати цвяхи, а я буду забивати». Злагоджено запрацювали – стук, стук. Стук! – та Тані по пальцях. Аж кров бризнула. «Хіба так городять? – закричала Таня. – Ти мені всі пальці повідбиваєш».

«Що то ви без чоловіків, навіть цвях утримати не можете», – зробив висновок чоловік.

Наступного ранку Таня запитує чоловіка: «А що сьогодні, чоловіче, будемо робити?» «Сьогодні, Таню, будемо хлів руберойдом перекривати. Прийде кум, ми, два мужики, як візьмемось, то швидко з роботою впораємось. Тобі залишиться тільки обід приготувати та пляшку горілки поставити».

Прийшов кум. Удвох повиносили руберойд, рейки, цвяхи, приготували інструменти. А хто ж полізе на хлів?

Кум каже, що йому на похмілля, голова обертом іде. Чоловік скаржиться, що в нього тиск зашкалює. «Прийдеться мені лізти», – сказала Таня. Вона з перебинтованими пальцями полізла на хлів, а два мужики їй знизу подають розгорнуті листи руберойду і рейки. Чоловік командує: «Таню, куди ти ліпиш горбатого, ти підверни край, щоб було рівненько. Ти, мабуть, у школі на трійки вчилась? Таню, ти коли накладаєш лист на лист, притримуй коліном, поки рейку примостиш. Знову в тебе лист осунувся донизу. Коліно в тебе, Таню, таке, що можна бугая до стіни притиснути, а ти листа не можеш притримати».

Тут і кум підпрігся, теж озвався до Тані: «Підрівняй рейки, щоб були паралельно прибиті, а то вони в тебе роз’їхались в різні боки. Ти, мабуть, у школі на уроках геометрії з хлопцями хіхікала, тому й не знаєш, що значить паралельно».

Так колективною працею хлів був укритий за короткий термін.

«Бачиш, Таню, – сказав чоловік, – що значить чоловіки: і підказали, і допомогли, а тепер черга за тобою. Час почастувати нас горілочкою та доброю закускою, бо без нас ви жінки – ніхто».

Таня швидко накрила стіл, але очікувану пляшку не поставила. Чоловіки здивовано вирячились на стіл: «Як же так? Ми старались, і поради давали, і підказували, а де ж могорич?»

«Як ви нам, так і ми вам», – відповіла Таня, залишаючи чоловіків тверезими, щоб завтра в одного голова не йшла обертом, а в іншого – не піднімався тиск.

Олексій Дученко, м. Лебедин.