Про онука Валерія, «чужі» гроші і… яблука

Про онука Валерія, «чужі» гроші і… яблука- Маріє, – перестріла сусідку біля колодязя 73-річна Віра Петрівна. – До вас сьогодні гастролери не заходили?

– Які? – не зрозуміла Марія. – Хтось гупав у хвіртку, та я не відкрила.

– То й добре. Мій чоловік їх прогнав. Прийшло двоє – чоловік і жінка – й стали нести нісенітницю про онука Валерія, якісь гроші для його порятунку. А він у цей час вдома спав.

– Так ви б у поліцію зателефонували. Хай би спіймали тих шахраїв. Вони ж старих людей обдурюють, гроші в них виманюють.

– Відразу не здогадались подзвонити, а ті двоє сіли в легковик і зникли. Це ж треба до такого додуматися: ми ж за своїх рідних, які, за словами тих негідників, нібито потрапили в біду, останні гроші віддамо. Стільки такого чуємо! Це добре, що в тебе хвіртка і вдень замкнута. Нікому сьогодні вірити не можна.

Трішки затрималися ще біля колодязя. Зупинилася біля них 25-річна Лариса, яка відвела до дитсадка донечку Лесю.

– Я вас пригощу, – і витягла із сумочки два червонобоких яблука.

–Це вже охтирські? – запитала Віра Петрівна. – На ринку такі яблука дорогі!

– Ні, охтирських ще не бачила. Але читала, що яблука будуть дорожчі, ніж минулорічні. Весною цвіт підморозило. Тому на яблука неврожай. І не тільки в Україні, а і в Польщі, звідки до нас їх теж привозять.

– Думаю, яблука – це не головне. Якби в людей вистачало грошей на ліки, комунальні послуги та хліб і до хліба, – обізвалася Марія. – Чула, що на газ ціни знову під­ні­мають. До картоплі теж не докупитися. Хвилює лебединців, як працюватиме лікарня: там щось об’єднали, поскорочували.

– А я чула, – говорить Віра Петрівна, – що і райони в нашій області об’єднають. Буде їх чи п’ять, чи чотири: Сумський, Шосткинський, Конотопський, Охтирський. А, може, ще й Роменський до них приєднається. Ось так села зникають, а тепер і райони.

«Порахували» жінки й чужі гроші та подивувалися. Народні депутати отримали першу зарплату на новому робочому місці й поклали з бюджету в свої гаманці більш ніж по 40 тисяч гривень. А як буде в новому році із зарплатами, пенсіями для громадян, конкретно нічого влада не говорить.

На тому й розійшлися по домівках. Хтось топити грубу, бо осінь вже дихнула холодом, а ціну на газ у «верхах» ще конкретно не визначили. У жінок вдома багато й інших клопотів. Але головне, що в наших душах жевріє надія на мир, на краще життя, на з’єднання сімей, які розлучили війна на сході, відсутність роботи в Україні. Досить вже горя, біди і сліз!