пт.11222019

Хелловін в Україні

Хелловін в УкраїніПісля здобуття Україною незалежності ми стали свідками пожвавлення у державі процесів американізації з усіма її позитивами і негативами. Візьмемо хоча б досить популярне серед молоді свято Хелловін (також Хеллоуїн, Хелоуїн, Хеловін), яке святкується в ніч проти 1 листопада. Його ще називають Відьомською ніччю. Але після прийняття християнства свято вшановували як «надвечір’я Дня всіх святих». Найгучніше відзначається у США, Канаді, Ірландії, Великій Британії. За популярністю Хелловін поступається лише Різдву. І не потрібно дивуватися, що гуляння насправді не американське. Його у Штати привезли ірландці, а традиції, які перейняв Хелловін, указують на походження від кельтського свята жнив та днів мертвих. Якщо ж поглянути ще пильніше, то ми помітимо коріння цих святкувань і на території сучасної України. Свято це було відоме як Велесова ніч.

Але спочатку прига­да­ємо, хто ж такий Велес (Волос)? І чому він у слов’янській міфології був богом торгівлі, музики, мистецтва, поезії та… світу мертвих? Літописне визначення Волоса (Велеса) як «скотьєго бога» дає нам можливість зрозуміти найважливішу сторону культу, як бога багатства, достатку, скотарства, можливо, й плодючості. Певно, його зародження веде нас у далеке мисливське минуле аж до раннього палеоліту. Спочатку Велес міг означати «дух убитого звіра», тобто був богом первісних мисливців. Одначе, це ім’я згодом також стало пов’язуватися із культом предків, душ померлих та потойбіччя, тобто з культом мертвих. І ось чому. Оскільки скотарство розвинулося з полювання, з вирощування спійманого дикого молодняку, то при переході до скотарства Велес став «богом худоби» в прямому сенсі слова. Перехід до землеробства не вимагав нового переосмислення образу «бога худоби», адже худоба забезпечувала оранку полів, шкірою та хутром – для одягу, молоком, сиром, маслом – для столу, рогом і кісткою – для виробів. Худоба і раніше уособлювала багатство племені. Тож не дивно, що аж до середньовіччя слово «скот» означало не тільки домашніх тварин, а й майно, гроші, багатство. «Скотолюбіє» означало користолюбство, «скотарями» називали фінансових чиновників, «скотаркою» – скарбницю. Тож при зростаючому землеробстві зв’язок Велеса з убитим, мертвим звіром, що виник у первісну мисливську пору, згодом став осмислюватися ширше – як взаємини зі світом мертвих загалом. Коли померлих предків почали віддавати землі, а вони в свідомості давніх орачів сприяли родючості і врожаю, почалося й частування померлих на кладовищі або за домашнім столом. Це дійство мало аграрно-магічний характер. Цілком припустимо, що саме з цієї причини, у зв’язку з культом предків, Велес і в землеробському суспільстві зберіг зв’язок зі світом мертвих.

Згідно язичеських вірувань, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада начебто настає магічний час, важливий для природи, світу живих та світу мертвих. Ворота в потойбічний світ аж до світанку відкриті, і всі надприродні сили й створіння можуть увійти до нашого світу. Тобто в основу свят кельтського Саймана, американського Хелловіна та Велесової ночі покладені уявлення про те, що в цю ніч душі померлих із засвіту можуть спокійно блукати по землі, чути нас і бачити. Тому ввечері під Велесову ніч вшановували пам’ять предків. Родина збиралася за столом, говорила про померлих родичів, згадувала все найкраще про них. На ніч залишали в окремій тарілці трохи частувань для пращурів, котрі завітають у гості. Традиції свята, приміром, стрибки через багаття, проходження по розпеченому вугіллю та інші обряди з вогнем символізували очищення душі та тіла від зла.На вікні для душ померлих родичів у домі ставили свічку, а до ідола Велеса підносили дари – яблука, горіхи, гарбузи.Поширеними були й магічні обряди, гадання, а всім прикметам надавалося особливе значення. Якщо, приміром, у цей час людина перебувала в скрутному становищі, її турбували роздуми і життєві негаразди, дозволялося запитувати поради у померлих родичів.Тож чоловік чи жінка називали ім’я померлого, від якого хотіли отримати пораду, озвучували йому своє запитання і чекали на віщий сон як на відповідь. У цей день боялися мати будь-які справи із незнайомцями. Люди остерігалися, що злі духи можуть втілитися у людську подобу, аби втертися в довіру і заподіяти зло. Тож не дивуйтеся, якщо ввечері 31 жовтня незнайомці, в яких прокинулася древня пам’ять, можуть бути до вас не дуже привітними.Існувала й прикмета, якщо хтось заможний поділиться грошима в цей день із бідними, то достаток до нього обов’язково повернеться та примножиться. Разом з тим вважалося, якщо віддаєш цього дня комусь хоч трохи грошей у борг – будеш бідувати весь наступний рік тощо.

Отже, Хелловін та Велесова ніч – це насправді не ніч усіх святих, а ніч усіх мертвих. Незважаючи на те, як у різних релігіях ставляться до цього дня, гадаю, що немає нічого поганого в тому, аби у Велесове свято згадати своїх предків, померлих родичів та друзів. Можливо, дехто вирішить поставити на підвіконні свічку, як навігатор для рідних і близьких нам душ та залишить для них частування.

Іван Антоненко,

м. Лебедин


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.