пт.11222019

Жіночий триумвiрат

Жіночий триумвiратЖінку, про яку йтиме мова, звати Антоніна Копайгора. Відколи Україна здобула незалежність, вона стала першою на Сумщині жінкою-редактором районної газети. І сталося це в маленькій і тихій сусідній з нами Липовій Долині. На обласних нарадах, семінарах і колегіях чоловікам-редакторам спочатку дивно було бачити редактора-жінку. А не помітити її було важко Антоніна Іванівна – висока, струнка, приваблива, завжди зі смаком одягнена, з красивою пишною зачіскою. Та якщо й була в когось до неї якась недовіра в діловому плані, то вона тут же розвіялася. Бо Антоніна Копайгора своєю серйозністю, відповідальністю, наполегливістю швидко здобула авторитет у журналістських колах Сумщини. А головний козир, проти якого ніхто не заперечить, - постійно досить високий тираж Липоводолинської районної газети, порівняно з іншими виданнями значна насиченість на тисячу населення. Раз люди передплачують газету, віддають за неї свої кошти - значить, інформаційний продукт того вартий.

Антоніна Іванівна стала редактором у часи економічної кризи, тотального безгрошів`я, кабальних бартерів і важкої зневіри. Та тендітна жінка зуміла провести, так би мовити, газетний корабель між усіма рифами, не дала йому впасти в заглибину чи сісти на мілину, словом, зберегла районну газету з багатодесятилітньою історією. В цьому їй допомогли не ті­льки сер­йозність, відпо­ві­даль­ність і наполег­ливість, про які вже згадувалося вище, а й міцні знання економіки та фінансів, які вона здобула під час навчання в Харківському сільськогосподарському інс­титуті імені Докучаєва. До речі, це має відбиток і на журналістських матеріалах Антоніни Копайгори – вони завжди глибокі, професійні, аналітичні, в той же час викладені простою й зрозумілою для пересічного читача мовою. Вона не боїться братися за важкі й неоднозначні теми: знання, додані до багаторічного досвіду й помножені на чуйність, доброту, витриманість та інші прекрасні людські якості характеру, дають Антоніні Іванівні змогу впоратися з будь-якими складними завданнями. Один її вигляд навіває впевненість і діловитість, без зайвого підвищення голосу така керівниця конкретно й ретельно вміє організувати колектив на плідну й високопродуктивну роботу.

Копайгора – давнє українське прізвище з глибоким символічним корінням. Таким глибоким, що не зразу й осягнеш його зміст. Поверхово можна подумати, що хтось із предків копав якусь гору – і це вже вказує на трудящість цього роду, бо праця то нелегка й довга. Та якось мені в літературі трапилося інше пояснення коренів цього прізвища. Копайгорами, а в інших місцевостях України вершигорами, називали спеціалістів, які складали сіно й солому в стоги, – вони кОпали (з наголосом на першому складі), тобто складали гору. На це потрібно було велике вміння: скласти так, щоб не розніс вітер, не замочив дощ тощо. Такі великі вмільці були в належній пошані в народі. Тож Антоніна Копайгора - гідна спадкоємиця славного роду, яка вміло «наскладала» гору змістовних і чудових за художнім оформленням районних газет, що вийшли в світ за час її довгорічної сумлінної праці.

А ще Антоніна Іванівна збирала (кОпала) прекрасний колектив, якому до снаги виконувати різні завдання, що постають щодня перед редакцією Липоводолинської районної газети з такою рідною назвою «Наш край». Серед них виросли й грамотні та вмілі спеціалісти, яким можна й редакторство передати. Першою естафету в Антоніни Копайгори прийняла Юлія Міщенко - розумниця й приваблива блондинка модельної статури. Непросту роботу редактора вона поєднувала з написанням надзвичайно цікавих журналістських матеріалів. Вона також сміливо береться за теми будь-якої складності й наполегливо їх опрацьовує. Терплячості Юлії не позичати – вона її здобуває, долаючи кілометри рідної України й поза її межами як горизонтальні, бо дуже любить подорожувати, так і вертикальні, адже захоплюється підкоренням гірських висот. Юлія Міщенко відкриває нові місця не тільки для себе, а й для читачів своєї газети, – друкує про свої пригоди надзвичайно захоплюючі матеріали. Вони дуже вдало поєднуються з розповідями про сьогодення Липоводолинщини, її працьовитих і талановитих людей, про здобутки й проблеми. Юлія закінчила Харківську державну академію культури, тож їй серед інших близькі теми мистецтва, обдарованості. І пише вона проникливо, трепетно, піднесено.

Не боятися братися за нову справу в колективі редакції навчилася й нинішня редакторка «Нашого краю» Наталія Шутько, випускниця Сумського педагогічного університету. Її світлі, майже по-дитячому безпосередні очі, ледь помітне зворушливе ластовиннячко, злегка руденьке волосся – така собі англійська краса, – все це так при­тягує й сприяє спіл­куванню. Вперше по­бачивши Наталію на журналістському нав­чанні в Сумському прес-клубі, одразу чомусь подумала, що буду з нею дружити. Й дуже приємно, що до дитинної безпосередності цієї молодої жіночки додаються сильний характер, рішучість, наполегливість у досягненні поставленої мети. Вона не обходить стороною критичні теми, її матеріали викликають резонанс у читачів. Як добре, що в України є така молодь: розумна, щира, добра й справедлива. Зараз редактором-жінкою в Сумській області вже нікого не здивуєш, але Наталія Шутько серед усіх виділяється невтомністю, жагою глибоких знань і вмінь, бажанням спробувати щось нове й незвідане. І ось недавно вона мала змогу це зробити: спробувала себе на виборах голови об`єднаної територіальної громади. Наталя не перемогла – і, мабуть, це добре для газети, що вона залишилася редактором, але зайняти третє місце серед одинадцяти кандидатів – це досить знаково. Враховуючи, що голосували за Наталію Шутько без адміністративного тиску, думаю, що це оцінений її авторитет як редактора і авторитет самої районної газети «Наш край». Тут можна тільки порадіти за колег-сусідів. А досвід, здобутий Наталією в передвиборчій кампанії, вона використає в журналістській роботі.

Антоніна Копайгора, Юлія Міщенко, Наталія Шутько – три редакторки районної газети в різні часи. «Три грації» липоводолинської жур­налістики, які гуртували і гуртують навколо себе колектив, високо тримаючи знамено під назвою «Наш край». Триумвірат досвіду, професійності, рішучості, наполегливості, упевненості, гідності, сумлінності й продуктивної праці на високий результат.

Дорогі сусідки, ви молодці!

Жанна АБАРОВСЬКА, журналіст,

смт.Недригайлів.

Спеціально для «Будьмо разом».

Ред.Триумвірат – альянс між трьома лідерами.


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.