Поезія її життя

Поезія її життя«Шукаю зірку, що згубилась у дитинстві», так називалася перша поетична збірка авторки, тоді 23-річної Антоніни Лисянської, і вона робила перші кроки, щойно ступивши на педагогічну стежину. В той час працювала у ЗОШ №6 у Лебедині. Молодій жінці видати першу поетичну збірку допомогли міська рада і чоловік. Публікація її перших віршів була, як «грім серед ясного неба». Пам’ятаю той день презентації цієї збірки у читальній залі міської бібліотеки, де ми поздоровляли юну авторку. Наші маститі поети тільки мріяли про тендітну поетичну збірочку,

як у Тоні. Але шлях у поезію виявився набагато складнішим, ніж у професію. Пролетіли роки навчання у Сумському педінституті. Дипломну роботу писала про наше літературно-краєзнавче об’єднання «Обрій», довго вибирала для неї тему. Після закінчення вузу прийшла працювати у шосту школу міста, яка була тоді взірцем у райцентрі. Очолював її досвідчений педагог, Заслужений вчитель України Михайло Зініч. Це з-під його легкої руки виходили здібні творці дитячих душ. Робота і навчання, рідна мова давали сил і натхнення. Антоніна Григорівна брала участь у багатьох творчих конкурсах, вони окрилювали її. Минулої осені вперше переступила поріг нового закладу – хоч і важко було відважитись на це: запросили у ВПУ лісового господарства. Стала викладачем української мови та літератури і класним керівником 13-ї групи будівельників. З усіх-усюд зібрався ще молодий і «зелений» люд, але Антоніна Григорівна швидко знайшла до них підхід. З великим задоволенням обладнала кабінет української мови, в цьому її підтримала адміністрація училища. Є і перші досягнення: у кінці минулого року, на конкурсі імені Петра Яцика в Сумах, з тридцяти учасників здібна учениця 3-го курсу Ірина Олійник, яку навчає Антоніна Григорівна, зайняла призові друге і третє місця. Не згас і потяг до віршованого рядка. Вчителька продовжує складати вірші, пише сценарії. Їй хочеться знайти свіже слово, нові образи. А щоб уроки були цікавими, використовує інноваційні методи і технології. Її учні з великим задоволенням і захопленням відвідують заняття. Минуло півроку роботи на новому місці. За цей час вона надихнула учнів на нові звершення, діти повірили у свої сили.

...У зимових сутінках Антоніна поспішає додому. Адже сьогодні у неї ювілейний день народження. Там на неї чекають чоловік, дочка, зять. Вони люблять свою маму і, зустрівши її вдома, щиро привітають з ювілеєм.

Володимир ДУДЧЕНКО, керівник літературно-краєзнавчого об’єднання «Обрій».