Як ми колись рибу ловили на «дух», але й як ми її рятували

Як ми колись рибу ловили на «дух», але й як ми її рятувалиУ 1970-х зими були зовсім не такими, як нині, а морозними. Товщина льоду на ставках доходила до півметра і навіть більше. Той лід наші батьки пробивали ломами, відколювали великі льодяні брили, вантажили їх на причепи і тракторами возили на ферми до спеціальних ям. Потім цей лід накривали шаром соломи, а вже влітку працівники ферми використовували оті грудомахи для охолодження молока, тобто обкладали ними ємності з молоком. Тож воно, охолоджене, не прокисало, поки його встигали довезти спекотного дня у райцентр на маслозавод. Утім, я про інше сказати хочу. Зрозуміло, що ніякого мору риби у ставку через відсутність у воді кисню трапитися не могло. Інша справа – невеликі озера та ставочки, яких тоді було досить багато. Це вже пізніше якісь великі розумахи придумали меліорацію,тобто осушування боліт та озер, бо, їм, бач, землі орної в державі не вистачало. І озера понищили, і толку з того не вийшло, а лише ґрунту нашкодили, бо всю природну циркуляцію води у ньому порушили.

Отож, коли лід на озерах ставав дуже товстим, ми зі старшими хлопцями, взявши ломи та совкові лопати, ходили ловити рибу на «дух»   та й порятувати її від мору. Проб’ємо, бувало, ополонку, очистимо її від шматків криги, а до відкритої води риба поспішає, аби насмоктатися свіжого повітря! Бо ж у воді кисню вже бракувало – і риба задихалася. Ми її підсакою й черпали. Словом, наловлювали чимало і щук, і окунів! Якщо ж до ополонок припливали линки, карасі та в’юни, значить, як говорили нам старші, справа з повітрям у воді вже зовсім кепська! І якось воно виходило, що начебто ми бідою риби скористалися. Але ж таким чином ми пробивали багато ополонок по всій водоймі, укривали їх вербовими гілками та очеретом, наче курені над ними споруджували – ось риба більше й не задихалася. Потім регулярно «підновлювали» ті ополонки. Отож, і не переводилася риба в тих озерах і ставочках.

Тоді зимовою рибалкою в селах ніхто не займався. Якщо й ловили рибу взимку, так лише на «дух». А для чого я вам написав цього листа? Аби було що ловити у водоймах, то й водойми і рибу в них потрібно берегти, а не жити одним днем: сьогодні аби все, а після цього – хоч потоп.

Іван Римаренко,

(колишній сільський житель),

м. Лебедин

 

 

Рыболовы-«заливалы»

Возвращаюсь как-то в конце дня с зимней рыбалки. Впереди по льду, уставшие и слегка покачиваясь, шагают трое. Слышу – спорят, хвастают у кого блесна лучше. Ведь давно известно, что настоящий рыболов на магазинную блесну ловить не станет, он сам её искусно сделает.

- У меня такая блесна, - говорит один, - только опустишь в лунку – рыба мимо не пройдет, обязательно схватит: окунь, судак или щука...

- Это что, - говорит другой. - У меня был случай - еще в лунку не опустишь, как окунь на лед выскакивает и хватает. Вот это блесна!

- Куда вашим блеснам к моей равняться! - сказал третий. - Вот на днях я сделал блесну. Закончил ее в пятницу вечером, к выходным подготовил и лег спать. Только уснул, сквозь сон слышу стук в дверь. «Войдите», - говорю.

Представьте себе, врывается окунище под килограм и хватает блесну со стола: «Где у вас тут, - спрашивает, - сковородка и масло подсолнечное? Я мигом поджарюсь». Я ему: «Не забудь плитку выключить», - и заснул. Утром проснулся, а от окуня только косточки остались, кошка, подлая, сьела...

Василь САВІНОВ,

рибалка-любитель, м. Лебедин.

 

 

Та, що перетравлює каміння

Риба-папуга наростом на лобі, який нагадує дзьоб папуги, відкушує шматочки від коралів і підводних каменів, розжовує їх потужними зубами та повільно перетравлює. Потім випорожнюється піском. За рік риба-папуга може «виробити» 90 кг піску. Цікаво, що всі риби-папуги народжуються самицями, але з часом змінюють свою стать на протилежну. Коли ці риби сплять, вони виділяють із рота слиз й огортають себе своєрідним коконом. Слиз не дозволяє хижакам відчути запах, не пропускає паразитів і лікує рани, маючи антисептичні властивості. Сплячого папугу практично неможливо розбудити, він не реагує ані на яскраве світло, ані на коливання води.

Ведучий «Куточка рибалки»

Василь ПАЗИНИЧ.