пн.03252019

Карася цікавить запах бензину? А таки цікавить!

Карася цікавить запах бензину? А таки цікавить!Дзвінок до редакції (чоловік представився Миколою Івановичем): «А ваш ведучий «куточка» тільки пише про риболовлю, чи ще й трохи вміє рибу ловити?..»

Обійдемося без слів, а лише відбудемося фотографією, на якій ведучий «куточка» із вранішнім уловом карасів та опеньків.

Карасів завжди цікавили різноманітні запашні наживки. Приміром, цього літа серед знайомих мені рибалок була популярною наживка «на карася» – перлова каша, яку вони щедродайно приправляли часником. Виявляється, ця риба іноді проявляє цікавість до такого запаху, що й подумати – не подумаєш. Уперше про це я, студент четвертого курсу педінституту, дізнався ще в далекому 1980-му, спостерігаючи, як одна людина вудить цих жителів водойм.

Проте спочатку я хотів би розповісти про оту людину. Нею був учи­тель із Московського Бобрика - Михайло Васильович Незола (1923-1986), який нині спостерігає за нами із Вічності. Життєпис він мав іще той. До Червоної армії його призвати не встигли, бо надто швидко німці наступали. Під час німецької окупації восени 1942-го юнака, якого Бог не обділив ні зростом, ні силою, забрали в остарбайтери до Германії. Він утікав, але не судилося. Направили його на роботу до бауера поблизу міста Шварцхайде (земля Бранденбург). Маю­чи природні здібності до мов (та й у школі добре навчався), юнак досить швидко оволодів тамтешнім діалектом «шпрехє Дойч». Як він колись зізнавався, – в першу чергу різноманітними німецькими матюками, приміром, scheisse, scheiss drauf Ein, scheissdreck werde ich tun, arsch, verpiss dich тощо (зрозуміло, я подаю їх без перекладу). Мовляв, так легше було розмовляти з німцями, які ставили йому незручні запитання. Оскільки невільник мав право виходу до міста, то полонені радянські офіцери запропонували Михайлові стати зв’язковим антифашистського підпілля в’язнів таборів, які знаходилися поблизу Шварцхайде. Коли гестапо підпілля викрило, Михайлові завдяки тій обставині, що він вже вільно розмовляв німецькою, вдалося втекти. Утікач обійшов пів-Європи, придибав до Югославії та вступив до партизанської армії Броз Тіто. Ось тому після війни йому ніхто не дорікав, що він був остарбайтером і робив на Гітлера, адже мав посвідку, що був партизаном. Михайло легко вступив до Лебединського учительського інституту та закінчив його. Проте партизанщина у Броз Тіто заледве не вийшла йому боком після тіто-сталінського розколу або югославсько-радянського розколу, тобто після конфлікту між керівниками Народної Федеративної Республіки Югославії та Радянського Союзу. Так він про своє знайомство із Броз Тіто і перебування в його армії вимушений був мовчати, а згодом нікому й не розповідав, бо був людиною дуже скромною. Учителював Михайло Васильович у молодших класах. Як відомо, який же вчитель без прізвиська? Його прозивали, втім, дуже шануючи, Гарбузом, певно, від отого вірша, що вчили у молодших класах – «Ходить гарбуз по городу, питається свого роду: «Чи живі ви, чи здорові, всі родичі гарбузові?..» При потребі Михайло Васильович міг запросто без підготовки провести й урок німецької мови в будь-якому класі. А ще божественно грав на скрипці і мав славу неперевершеного самодіяльного актора.

А тепер про нього – затятого риболова. Якось мені довелося побачити, як він вудив карасів. Причому насаджену на гачок перловку вмочав у баночку з бензином (варіант – гас). І такі, я вам скажу, карасі ловилися! Грамів отак на 400-500! На моє повне здивування, Михайло Васильович пояснив, що таку чудасію він побачив, як мандрував під час війни Європою. Спробував удома – і є результат. Отож, мовляв, наші карасі мають такі ж самі смаки, як і карасі європейські. Колгоспне керівництво, знаючи його пристрасть до риболовлі, запросило Михайла Незолу після виходу на пенсію сторожувати колгоспний ставок від браконьєрів.

До речі, на ютубі можна побачити коротенький ролик, де один рибалка-любитель проробляє з наживкою те ж саме, що й колись незабутній Михайло Незола, і ловить добрих карасів. Ось так.

Ведучий «Куточка рибалки»

Василь ПАЗИНИЧ.


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.