нд.05262019

Спочатку, ще раз – про щуку

Спочатку, ще раз – про щукуШановний читачу! Іще в жовтні редакційна колегія тижневика висловила побажання, аби в листопадовому «Куточку рибалки» йшлося про ловлю хижих риб, адже це їхня пора. Тож, вийшовши з редакції і зручно вмостившись на лавці у сквері, я й почав подумки складати відповідний текст про ловлю щуки в листопаді. Виходило приблизно таке. «Ось і прийшов листопад із куцими неповороткими днями та довгоногими ночами. Недосвідчені рибалки вже давно позмотували вудки і чекають на перший лід, аби посмикувати з ополонок окунчиків. Але «щукарі» у цей час гав не ловлять, вони вирушають за щуками. Зазвичай, саме в листопаді, в період осіннього міжсезоння, риб’ячий світ починає активно годуватися і запасатися жирком для зимівлі, адже їхній тисячолітній досвід говорить, що вона може виявитися і довгою, і голодною. Мабуть, найактивніше годується у цей час щука. Саме в листопаді багато рибалок-спінінгістів отримують шанс спіймати удачу за хвоста, тобто зубату хижачку масою від 5 кг і більше. Досвідчені «щукарі» добре знають, що в листопаді щуку можна ловити буквально на все, тобто на воблери, блешні, твістери, поппери тощо». На цьому «тощо» до мене підійшли знайомі лебединці. Ми розговорилися. Я зізнався, якою справою щойно до їхнього приходу займався. Потім запитав їх, чи не мають вони, як любителі рибної ловлі, свіженького фото із впольованою хижачкою. Вони ж зауважили: про ловлю щуки в «Куточку» вже багато разів розповідалося. І запропонували торкнутися іншої теми в нашому листопадовому куточку. І в придачу до неї із запасника смартфона скинули на електронну адресу редакції світлину з упольованою рибиною.

Пізня осінь – чудовий час для ловлі невловимого

У широкій рибальській любительській масі побутує тверде переконання, що така риба, як товстолобик, харчується виключно планктоном і придонною рослинністю, а тому й намагатися його зловити за допомогою риболовних снас­тей є справою марною. Але це уявлення неправильне! До речі, цю істину я добре знав іще з кінця 1970-х.

Оскільки наше видання – не суто для професійних рибалок, то про процес ловлі цієї риби розповімо конспективно, пропускаючи багато подробиць.

1. Дно водойми, де ми збираємося рибалити, повинне бути піщаним або глиняним. Глибина – не більша за 3 м.

2. Снасті: спінінг або звичайна поплавцева вудка. Ланки вудлищ повинні бути досить міцними. Основна волосінь – це жилка-«плетенка» діаметром від 02, мм, або ліска звичайна до 0,5 мм. Гачки – крупні (№№5-9). Поводок – тонший головної ліски.

3. Трохи вище гачка необхідно причепити годівничку (можна саморобну пружину) з принадою, яка створюватиме каламуть.

4. Прикорм з «каламуттю» для ловлі товстолобика восени просто необхідний (далі буде й пояснення навіщо). Рибаки воліють ловити товстолобиків з використанням трав’яного прикорму, що складається з листя кропиви і конюшини. Але непогано риба реагує на появу у воді висівок, сухого молока, борошна і ваніліну.

5. В якості наживки можна брати салат, капусту, огірок, консервований або варений горошок, м’яку частину білого гриба, ягоди, фрукти та овочі. Можна з дна дістати пагони водоростей. Наживка повинна повністю закривати гачок.

6. Перед опусканням снасті потрібно на жало гачка з наживкою надіти невеличку кульку із пінопласту. Навіщо? Аби насадка була піднята із дна, адже в товстолобика нижня губа задерта вгору, і з дна йому взяти наживку неможливо.

7. Поплавок повинен бути прозорим і не стояти вертикально, адже рибу лякатиме те, що гілочки і лозинки плавають горизонтально, а положення поплавка чомусь від них відрізняється.

І ось тут професійні рибалки нам зауважать: та це ж дідівський спосіб ловлі! І ось чому.

Сьогодні добре відомо, що харчується ця риба найчастіше в поверхневому шарі. Білий товстолобик живиться фітопланктоном – дрібними водоростями зеленуватого кольору. Завдяки цьому він вважається чудовим меліоратором водойм, що буквально фільтрує зябрами воду, збираючи водну рослинність у водоймі, і проковтує її. Строкатий товстолобик має змішане харчування. У його раціон входить зоопланктон – дафнії, циклопи й інші дрібні тварини. У меншій мірі він споживає фітопланктон. Вживає детрит – осілі або плаваючі в товщі води залишки рослин і тварин. Тож сучасна індустрія для рибалок-любителів (як може бізнес таке проґавити!) розробила спеціальний метод лову товстолобика – на технопланктон. Це спеціальна приманка, яка швидко (зазвичай протягом години-двох) розчиняється, створюючи кормову хмару. Навколо приманки встановлюються кілька гачків (на відстані 5-10 сантиметрів від привади), на них кріплять пінопластові кульки. Зацікавлений живильною масою, товстолобик починає всмоктувати воду в районі розчиненої кормової хмари, і в якийсь момент засмоктує й гачки. Утім, рибалки-любителі навчилися готувати цей технопланктон самостійно. Тому ловля на поплавкову вудку з використанням різного роду зелені зараз майже не застосовується. А ось деякі старі рибалки ловлять товстолобика «по-дідівському» – і однак мають результат (на фото).

Зі своїм уловом Микола Пісковець

 

Дивовижні риби

 

Пропонуємо нашу традиційну роз­по­відь про дивовижний світ риб.

Широконоса химера. Відкрита в 1909 році. Абсолютно неприємна на вигляд желеподібна риба. Мешкає на глибокому дні Атлантичного океану і харчується молюсками. Вивчена вкрай слабо.

Плащоносець. Відкритий в 1884 ро­ці. Ці акули зовні скоріше нагадують яку­сь морську змію або вугра, ніж своїх най­ближ­чих родичів. У них зяброві отвори, яких налічується по шість з кожного бо­ку, прикриті шкірними складками. При цьо­му перетинки першої зябрової щілини пере­тинають горло риби і з’єднуються між собою, утворюючи широку шкірну лопать. Поряд з акулою-домовиком є однією з найрідкісніших акул на планеті. Відомо не більше сотні екземплярів цих риб. Вивчені вони вкрай погано.

Ведучий «Куточка рибалки» Василь ПАЗИНИЧ.


Коментарі  

 
???
0 #5 ??? 16.11.2018, 12:26
Цитую Завзятий рибалка:
Може, б Вам хотілося почути від мене те, що в нас влада погана. Так де ж та влада ловка і в якій країні?!


Щодо власної непослiдовностi , то я цiлком з вами згоден i прошу пробачення. Я вiдреагував не стiльки на текст, скiльки на тенденцiю на эксплуатацiю природи, яка притаманна не лише вам i не лише лебединцям. Пару днiв тому слухав розповiдь учасникiв якоїсь ювiлейної експедицiї на "Кон-тiкi". Так от, Тур Хейердал свого часу хвалився, що вони всю дорогу об'їдалися рибою, а сучаснi мандрiвнiки поскаржились, що за 43 доби плавання поласували рибою лише шiсть разiв.

Щодо ваших слiв про владу, то й тут менi заперечити нiчого. Хiба лише зауважити, що персонально ви досить активно попрацювали, щоб саме така влада набрала силу в державi.

Що ж до Далекого Сходу й китайцiв,то ви тех правi. Свiт таки змiнюється, i ми не владнi якось цi змiни зупинити. Особливо, якщо замiсть того, щоб триматися разом, ви кинулись шукати собi "бiльш доброго пана", який з якогось переляку, всупереч власним iнтересам, повинен був забезпечити вам "незалежнiсть". Оце мене бiльше всього й бiсить.
Цитата | Скарга
 
 
Завзятий рибалка
0 #4 Завзятий рибалка 16.11.2018, 08:32
Пане Т-й!
Мушу визнати, що розмовляти з Вами вельми цікаво. Проте, ці розмови нагадують мені гру в підкидного дурня, під час якої Ви, паночку, змінюєте козирну масть і колоду карт так, як Вам заманеться.
Чи хоч в одному рибальському куточку йшлося про нешанобливе ставлення до риби? Немає там і політики. А ось Ви поступаєте так, як колись редактор Полтавської комуністичної газети у 1918-му: про що б він не писав у передовиці, неодмінно добавляв "здавайте коней для Червоної армії".
А таки Ваша правда про ліс! Вирубують його, гади, зокрема й Карпати! Тепер уже бандерівцям ховатися буде ніде! Та й китайці сибірській тайзі дають прикурити! І землю після вирощування своїх овочів залишають мертвою. Під час служби в армії на Далекому Сході доводилося чути по радіо: "Здластвуйте, советцкие радиослушатели, временно пложивающие на китайской телитории". Здається, це вже почало збуватися.
А стосовно пташок, то скажу Вам таке: на Лебединщині їх підгодовують. Не встиг погукати "ціпа-ціпа!", як горобці, що ховалися за тином, тут, як тут. У мене врожай горіха білочки (хоч вони й не пташки) кілька років переполовинювал и, а врожай яблук прямо нищили, вигризаючи з них насіннячко. І я на них навіть кривого словечка не сказав. Синичок, у лейбгвардійськи х мундирчиках, ми підготовуємо в годівничках. Годували б і снігурів, так вони в нас не прилітають. А ось отих симбіозних колорадів, тарганів, мух, шашлів та всяку нечисть намагаємося патріотично зводити зі світу. І нічого з собою поробити не можемо. Грибів я збираю дивізію, а насіваю їх цілих три дивізії.
Наше печальне місце про щастя (яке Ви згадали), мабуть, тому таке, що не опитували (навіть тверезими) мене й мого свояка. Інакше ми б займали перші позиції. Може, б Вам хотілося почути від мене те, що в нас влада погана. Так де ж та влада ловка і в якій країні?! Влади поділяються на ті, які можна терпіти, які нестерпні і які зовсім нестерпні. Звісно, всім хочеться такої влади, яку можна терпіти. І я не виняток. За таку збираюся й голосувати.
Цитата | Скарга
 
 
???
0 #3 ??? 15.11.2018, 06:46
Цитую Завзятий рибалка:
...Стосовно "пари-трійки якихось хитрих завитків в спіралі ДНК", то потрібно тоді жаліти й мух, тарганів, колорадського жука, сибірську виразку, бо теж "ми недалеко від них відійшли". Можливо, Ви маєте стосунок до тих людей, що їдять лише лободу, буряки, гарбузи та подібне.


Та нi, пане Василю, просто я з тих, хто ходив до школи та чув, що таке «симбiоз». Тобто, що i ми, й жучки з павучками цупко пов’язанi на Землi спiльним ланцюжком, i якщо знищити останнiх, то й ми залишимося без шашликiв, без риби i навiть без грибочкiв. I якщо ти патрiот, то мусиш дбати й про них. А коли однi палкi патрiоти перетворюють лiси на деревину та женуть її по цiнi хмизу за кордон, а iншi спiвають їм осанну, зазирають до рота, та й собi рвуться щось поцупити, то самi бачите …

А от в Європi, куди, як вам ввижається, ви прямуєте, власний лiс бережуть (доки можна вирубати чужий). А фiнський рибалка не виловить бiльше, нiж йому треба на один обiд, тобто – по рибцi на кожного члена родини. Хоча риба з їх сотнi тисяч водоймищ аж сама з води вистрибує, а її кiлькiсть постiйно зроста. I вони її шанують так, що, кажуть, навiть пам’ятник плотвичцi поставили за те, що вона допомогла їм вижити в скрутнi 1945-1948 роки. Можливо, саме тому за недавнiм мiжнародним рейтингом людського щастя Фiнляндiя посiла 1 мicце у свiтi, а Україна – 136 з 158.

А в Швейцарiї менi доводилось чути про людей, якi навiть ягод чи яблук з власного саду не беруть, а залишають пташкам на зиму. А собi купляють у фермера – щоб пiдтримати його хазяйство i, тим самим – економiку держави.

Якщо вам i цi люди видадуться з якихось не з тих, то звиняйте. Хоча я за них не дуже й вiдповiдаю.
Цитата | Скарга
 
 
Завзятий рибалка
0 #2 Завзятий рибалка 14.11.2018, 05:18
Пане Трьохзапитальни й! Іншого Вашого імені не знаю, отож, звиняйте великодушно.
1. Звісно, з обліком часу кожна людина має негаразди. А ось академічний тлумачний словник української мови в 11 т. (1970-80) тлумачить слово "тисячолітній" як такий, що "триває багато років". А багато - це й мільйон, і мільярд, і ще більше.
2. Стосовно "пари-трійки якихось хитрих завитків в спіралі ДНК", то потрібно тоді жаліти й мух, тарганів, колорадського жука, сибірську виразку, бо теж "ми недалеко від них відійшли". Можливо, Ви маєте стосунок до тих людей, що їдять лише лободу, буряки, гарбузи та подібне. Тож риболовля і рибоїдство Вас так і розхвилювало. А ось я, грішний, полюбляю шашлики, запечену рибу і юшку з риби. А грибів Вам не шкода? Я їх збираю дивізіями.
3. А в останньому реченні ви "намєкаєтє" про що? Про настання епохи людоїдства? Самоїдства? Нашестя інопланетян, для яких люди - це їжа?
Таки приємно, що грамотні люди читають моє писаннячко і роблять "прямі, бокові й хуки". А я все те мотаю собі на вус.
Цитата | Скарга
 
 
???
0 #1 ??? 10.11.2018, 14:41
"...адже їхній тисячолітній досвід..."

Пане Василю, щось у вас з облiком часу не гаразд. Боюсь, риб'ячий досвiд мiряється не тисячами, а мiльйонами (якщо не мiльярдами) рокiв!

Саме тому менi й боляче дивитися на виловленi рибалками нещаснi створiння. Колись я теж вудив (хоч неодмiнно невдало), А зараз стає "рыбку жалко". Бо ж i ми не далеко вiд них вiдiйшли - лише на пару-трiйку якихось хитрих завиткiв в спiралi ДНК. Хай менi завзятi рибалки дарують, але ж i нам скоро те саме буде...
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.