сб.12072019

Кудлатий рибалка

Кудлатий рибалкаСиджу з вудочкою на березі річки, ловлю дрібнячок. Коли це приходить і лягає біля мене великий білий собака — одразу видно, що без постійного місця проживання. Деякі рибинки зриваються з гачка, б’ються на траві — пес лежить, не поворухнеться. Та ось уже й час додому йти.

— Ну, — кажу, — хоч ти й не кішка, а все ж, можливо, рибу їстимеш, — і подаю йому плотвичку. Собака з такою жадібністю схопив рибку, що я ледь устиг відсмикнути пальці.

Віддав я йому весь свій улов — дуже вже він голодний був. А про себе подумав: «Багатьом «гомо сапієнсам» не завадило б повчитись витримки в цього собарлюги».

Така красуня-щука потрапила на гачок

рибалки-любителя Юрія на одному із ставків

Лебединського району

Володимир Бучинський.

 

Психоделічна риба-жаба

Відкрита в 2009 році. Дуже незвичайна риба – хвостовий плавець зігнутий у бік, грудні плавці видозмінені й схожі на лапи наземних тварин. Голова велика, широко розставлені очі спрямовані вперед, як у хребетних тварин, завдяки чому риба має своєрідний «вираз обличчя». Забарвлення риби жовте або червонувате зі звивистими біло-блакитними смужками, що розходяться в різні боки від очей блакитного кольору. На відміну від інших риб, які плавають, цей вид рухається немов стрибаючи, відштовхуючись від дна грудними плавцями і виштовхуючи воду з зябрових щілин, створюючи реактивну тягу.

Хвіст риби зігнутий у бік і не може прямо направляти рух тіла, тому воно коливається з боку в бік. Також риба може повзати по дну за допомогою грудних плавців, перебираючи ними, як ногами.

 

Морський дракон

Відкритий в 1865 році. Представники цього виду риб примітні тим, що всі їхні тіла і голови покриті відростками, що імітують водорості. Хоча ці відростки і схожі на плавники, але у плаванні участі не беруть. Вони служать для маскування, як при полюванні на креветок, так і для захисту від ворогів. Живе у водах Індійського океану, що омивають південну, південно-східну і південно-західну Австралію, а також північну і східну Тасманію. Живиться планктоном, дрібними креветками, водоростями. Не маючи зубів, морський дракон ковтає їжу цілою.

 

А якби не штани?

Риболовля — це романтика. Сидиш собі на березі річки чи ставка. Навколо верби кучеряві між собою перешіптуються, травичка оксамитом ноги огорта. Та найголовніше — тиша і спокій навкруги!

Проте до всього, як кажуть, треба мати ще й рибальське щастя...

Ось і мій чоловік Петро взяв із собою на риболовлю нашого племінника Сашка. Хотів прилучити малого до відпочинку на лоні природи.

...Тільки-но закинув свій фідер у воду:

— Дядьку Петре, дайте мені потримати, — озвався племінник.

— Не дам! Він дорогий. Бери вудку. Або лови поки-но коників чи метеликів на березі...

У цей момент вудлище фідера враз застрибало, і мій благовірний з азартом почав крутити барабан із волосінню... Але з річки витяг голого гачка.

— Що, зірвалося? — прокоментував невдачу племінник.

— Цить, оракул! — і чоловіка трусонуло від напруження.

— Знову невдача?

— Помовч краще...

— Дядьку Петре, а може, ви не на ту глибину закидаєте вудку?!

— Та тихіше ти, балакун.

— Дядьку Петре, а може, поміняємо місце? Бо тут і жаб багато, і очерет густий...

— Дядьку Петре, а може, у вас вже наживки немає?

І ось так добрі дві години племінник не вгавав, поки не запитав:

— А коли ми їстимемо? У мене в цей час обід.

Чоловік розсердився:

— Потерпи ти нарешті, нетерпляче створіння! Тут тобі не їдальня...

Через деякий час племінник поцікавився:

— Дядьку Петре, ну що, вже щось зловили?

— Та кльов є, але не ловиться навіть пуголовок.

— Дядьку Петре! У вас вже нема черв’яків! Пусто у торбі...

— Іди геть, базікало!.. Усю рибу своїми коментарями розлякав...

І Сашко, як за помахом чарівної палички, кудись зник.

Сонце вже почало припікати. Час готувати якусь юшку. Чоловік дістав із рюкзака концентрат «Юшка рибна». Розпалив вогнище. Коли це прибіг племінник, напівголий.

— А де штани?

— А я ними ловив карасів, ось тут поруч є малі озерця, — і вивалив чимало рибинок на моріжок.

— Ходімо, дядьку Петре! Тільки знімайте свої штани...

...Додому мої рибалки повернулись із хорошою здобиччю. Я весь вечір смажила їм карасиків.

— Ну, племінничку, я тебе охоче візьму на рибалку наступного разу.

— Або я вас, — відповів хлопчик. — Ви ж так смачно смажите рибу в сметані...

Лідія МОЖАЄВА, м. Київ.

Спеціально для тижневика

«Будьмо разом».


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.