сб.08182018

Уривки лебединських розмов

Уривки лебединських розмовРозповідає тітонька Оксана:

– Було це бозна-коли. Отак воно час біжить! Уже й онуки до школи ходять. А 1 вересня 1970-го нас із Грицьком з нашого хутірця відвели до школи в центральне село. До дитсадка ми не ходили, тож нашим вихованням займалися бабусі та діди, корови та гуси. Посадили нас, двох хуторян, за одною партою. Якось на уроці вчителька почала допитуватися учнів про те, хто із них яке слово знає, що починається на «ц». Ті, хто ходили до дитсадка, прямо таки великими розумахами нам тоді здалися: згадали і цирк, і циркуля, і циферблат. А ми навіть таких слів зроду не чули. Та ось черга і до хутірських, тобто до нас, дійшла. Каже мені вчителька: «Так яке ж ти, Оксанко, знаєш слово, що починається на «ц»?» Я й кажу тихесенько: «Церква!» А вчителька мені швидесенько: «Сідай-сідай-сідай…» Мабуть, згадувати церкву тоді було великим гріхом. А мені ж бабуня про церкву, що в нашому хуторі колись стояла, щодня розповідала: і як у ній гарно було, і як її розібрали на будівництво колгоспного свинарника, і яке лихо з тими, хто її розбирав, сталося. Запитала й Гришу, яке ж слово на «ц» він чув. А той голосно на весь клас як випалить: «Цицька!» Вона йому ще швидше, але вже розгнівано: «Сідай-сідай-сідай!» А яке б він іще слово сказав? Його ж дід Свирид, коли сердився на нього, то казав йому: «Знаєш ти, Грицьку, курячу цицьку!» А коли він його повчав життя, то говорив, що ласкаве теля дві цицьки ссе. А ще говорив, як траплялося, що поле, яке біля ставка, поприскають гербіцидами, а ту гидоту змиє дощем у став, і в ньому виздихають коропи, що, мовляв, тепер рибі жаба цицьки дала. І через це він, як рибак із пуп’янка, лаяв місцеву худорляву бригадирку: «Як є цицьки, а немає с...ки, то до с...ки й ті цицьки!» Ішли ми того дня з Гришею після уроків додому, і вирішили, якби я замінила церкву на цибулю, а Грицько цицьку на дідову вонючу цигарку-самокрутку, з нас би однокласники після уроку не сміялися б.

х   Х   х

Розповідає медсестра:

– Колись, як я ще навчалася у Лебединському медучилищі, якось проходила практику в дерматології, у Анатолія Павловича Тарасенка. Був такий чудовий лікар. Сиділа на прийомі хворих. Вийшов він кудись із кабінету, а в цей час зайшов молодий хлопець. Я йому й кажу: «Роздягайся догола нижче талії!» А він мені: «А ти що, дуже грамотна практикантка? Сама роздягайся!» Ось заходить Тарасенко і відразу тому пацієнтові каже: «А ти чого стоїш? Ану бігцем роздягайся нижче поясини!» А я не змовчала і кажу: «А я тобі що казала? Не те саме? Ну хто з нас грамотний?»

х   Х   х

Розмовляє жінка по мобільному телефону:

– Шо? Кум приїхав? І ви вже квасите?! Шо? Тільки пробуєте! Шо? На «Титаніку», коли він тонув, найрозумніші побігли до барів пити горілку, бо п’яним і океан по коліно? Так ви хоч закусюйте! І не тільки кавуном і яблуками, бо буде вам повний «Титанік» у калюжі за нашим двором!

х   Х   х

Говорить старенька жінка:

– Кажуть, що закриють у нас скоро ФАП. І заживемо, як у Європі! Без ФАПів! Будемо їздити до сімейного лікаря. Так у нас же не європейські дороги, не європейські пенсії, не європейська транспортна система. Швидше виздихаємо: пенсії платити не треба, землю забрати можна. Оце вам і вся реформа з ФАПами!

х   Х   х

Розповідає «політиконапханий» дід біля сільмагу:

– Оце, як я розумію, вже почалася виборча кампанія. І що ж ми бачимо по телевізору? Ті ж красні, ті ж сині, що на нашій шиї і спині й нині. Рошен, Жулька, кілька клоунів, і таке воно, що як наш сільський голова: балакає гарно, а толку – нуль! І ніякого тобі просвітку!

х   Х   х

Розмовляють жінки на автовокзалі:

– А нашого голову прижучили за землю.

– А наш попався, бо вимагав гроші.

Інтересно, а чи є в нас зараз в області такий сільський голова, якого можна не саджати до тюряги за зловживання владою?

Розмови підслухав і записав

Никанор Лагідний.


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91