пн.03302020

Уривки лебединських розмов

Розмовляють дві жінки:

- У молодості бувало, як підеш до лікарні навіть із ячмінцем на оці, то однак лікар казав, аби ми роздягалися, а тепер…

- А тепер навіть, коли підеш з отією болячкою, при якій потрібно б і роздягнутися, так уже лікар не припрошує роздягатися, а призначає лікування і так, без роздягання…

х   Х   х

Розповідає якийсь чоловік у літах якійсь жінці біля продовольчого базару:

- Отож, вона працювала на фермі дояркою. Того року рано почалася зима, і ставок замерз. Хоч і лід був іще слабеньким, та вона вирішила скоротити дорогу додому та й пішла навпростець через водойму. Чую крик: «Рятуйте!» Я її витягнув. А щоб не замерзла – бігом з нею до своєї теплої хати. А в хаті одразу з неї весь мокрий одяг – геть! Розтер її горілкою, ну й у середину запропонував їй чарчинку прийняти.

- Ну і що? Не захворіла?

- Та ти що! Через місяць ми з нею вже й розписалися!

х   Х   х

Розповідає старий дід біля сільмагу:

- Тепер воно, хлопці, у нас безгриб’я. Дощі нас обминають. А колись було не таке. Поїхав якось я своїм «Жигуликом» у ліс. І там мене так живіт прикрутив, що треба було негайно присісти. Я й присів. Аж гульк – а піді мною гриб. Я пересунувся. А воно – й там гриб. Я ще пересунувся – таке саме! Ледве знайшов місцинку без грибів. Я їх тоді набрав 1025 штук. Це мій особистий рекорд.

- А та місцинка збереглася?

- Ні! Вирізали той старий ліс та насадили молоденький.

х   Х   х

Розмовляють діди біля хлібного магазину:

- Раніше, іще при Союзі, більшість наших міліціонерів були з животами. Ходили, як беременні. Не могли ні підбігти, ані підтягнутися!

- Брехня! Не знаю, чи підтягувалися, а ось бігати вони вміли. Ми ж – на границі з Охтирським районом, тож до нас «пошабашити» заскакували їхні гаїшники. Та й зараз заскакують. Їхали якось по польовій дорозі Петро Дрога з Гришею Фікусом, добре погостювавши у тещі, тож обоє були – в дрободан. Аж тут із кущів на повороті вискакує міліціонер: «Стоять!» Вони й зупинилися, бо думали, що одбудуться десяткою. Отією, червоною, що іще з Леніним. А той, у погонах, наказав їм повиходити з машини. Тоді Петро як хрясне дверцями – і тікать, бо саме ходили чутки про одного міліціонера-гомосека. Петро й подумав: «Може, ота причіпа і є отой гомосек, бо не захотів брати десятки?! Поки він добіжить до своєї машини, яку поставив під лісосмугою, ми вже заїдемо до двору – і ворота закриємо!» Ті дверці «Москвича» зроду в Петра не закривалися, а тут – закрилися намертво. Їдуть вони – зирк: міліціонер біжить поруч з машиною. Вони – газу! А він – біжить! Біг чорті скільки. Біг би й далі, але зрештою пола його шинелі одірвалася. Виходить, що Петро, коли захлопував дверці, прищемив полу його шинелі. А ти кажеш, що міліція бігати не вміла!

- Брехня, що пола шинелі одірвалася! Мабуть, вона просто висмикнулася із-під дверців! Тоді шинелі шили по-сталінському, тож у тій самій шинелі могли бути на війні після батька син, після сина – його син! А потім з неї ще й бурки шили.

х   Х   х

Розмовляють інтелігентні чоловіки старшого віку, певно, вчителі, після якогось районного заходу:

- Інтересна штука цей Інтернет! Якось «ходив» по лебединських сайтах у пошуках чогось цікавого – і таки натрапив на вельми цікаве! Надибав на сайт, де себе пропонують лебединські проститутки. І тим дівчатам – від вісімнадцяти до двадцяти чотирьох. Ще й багатьох із них фотографії та телефони обнародувано. Так це ж їх можуть упізнати батьки, родичі, сусіди, знайомі, їхні вчителі, які їх колись навчали! Це таки прямо жах! До чого ж ми докотилися!

- Бо всім хочеться всього й зразу! І довгого рубля аж по саме коліно!

- Та воно таких дівчаток і раніше було чимало, але це так відверто не рекламувалося. І спідоносок тоді не було. А тепер – їх повно.

- Треба було б одній зателефонувати і для приколу спитати: «А колишнім учителям -пенсіонерам пільгові знижки, як в аптеці на ліки від тиску, у неї пропонуються, чи ні?»

Розмови підслухав і записав

Никанор ЛАГІДНИЙ.

(Закінчення у наступному номері).


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.