нд.08252019

Уривки лебединських розмов

Розмовляють двоє чоловіків:

          Я не знаю, яка в нього совість. Мабуть, не дуже чиста, як у гниди.

          Чиста-чиста. Колись один лебединський начальник, як був іще при владі, говорив так: «У мене совість чиста, бо я нею ніколи не користувався».

х Х х

Розмовляють два міські жителі:

          Мені розказував один грамотний чоловік, що всі посадовці, які мають справу з грошима, обзавелися довідками, що вони інваліди, або в них проблеми із психікою.

          Та ти що? А навіщо їм це?

          А таких до тюрми не саджають. Їм полагається домашній арешт, а значить, домашній борщ зі сметаною і котлети.

х Х х

Розповідає малий онук бабуні:

          Ми їздили в Суми, ну в отой день, коли був великий дощ, і багато машин там у воді зупинилося. І я там таке бачив…

          А що ж ти бачив?

          На великому стовпі бачив величезну агітацію з портретом. А під портретом – хтось написав матюк. Починається на «х», закінчується на «ло» і складається із п’яти букв. Я його зразу не побачив, так мені мій старший брат підказав, куди треба дивитися. А я ж читати вже вмію. Якщо хочеш, то я можу тобі той матюк назвати, бо ти сама не здогадаєшся.

          Ні-ні! Не потрібно! Таких слів навіть мій дід не каже й на котів, коли вони в хаті нароблять!

          Але якщо він колись таке схоче сказати, то передай дідові, що той матюк складається із п’яти букв.

х Х х

Розмовляють «під мухою» на підвищених тонах два сільських діди:

          Я ж од тебе старший на чотири роки!

          Ні! Ти од мене старший на три місяці три тижні і три дні.

          Так ти мене ще й свинею обізвав?!

          Не обзивав я тебе свинею!

          Не прикидайся дурником! Через такий час після злучки з кабаном свиня поросят лупить!

х Х х

Розмовляють два сільських діди:

          Ну, і яка в тебе в цьому році вдалася абрикосова горілка?

          Як завжди: самогонка, як огонь. 52 градуси. Такою можна поминати й презедентів!

          Так пішли та пом’янемо їх наперед, а то раптом не доживемо до такого випадку.

          Так і я за те ж!

х Х х

Розмовляють хлопці у військових одностроях на автовокзалі (розмова на коліні заримована):

Ніде слуга не ходить на парад.

Якщо ж воно іще й «білобілетне»,

То стрій порушить, шаркне невпопад,

Можливо, перечепиться і гепне.

Колись раніше на таких дівки

І подивитись навіть не хотіли:

«Щось з ним не так! Чи в голові вавки?

Яку ж йому ліцензію – до тіла?!»

Була ж колись вже тисяча у нас

Від Юлі й від Віті. Хоче те ж і Вова –

Усім захисникам. А помордас

Й на сцену знов до котрогось Ростова?

Розмови підслухав і записав

Никанор Лагідний.


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.