ср.04012020

Уривки лебединських розмов

Швидко проходять дві дівчини:

– Вони завжди люблять над дурними і примітивними жартами погигикати!

– Свєто! Та ж кожному своє! У них замість голів – чорно-білі телевізори!


х Х х

Розмовляють двоє чоловіків:

– Наш новий гарант заявив, що тепер реформи будуть просуватися на п’ятій швидкості.

– Ну тоді шансів вижити у нас немає! Якщо на п’ятій швидкості бебехнутися об дерево, то реанімацію викликати не потрібно – одразу до моргу!

х Х х

З розмови у переповненій маршрутці:

– Жінко, обережно виходьте! Ви ж не балерина! Своїм центнером ви нам усім ноги подавите!

– Що ти розкукурікався! А ти мене важив? Зараз я на тебе ще й зверху ляжу!

х Х х

Розмовляють два чоловіки:

– Мій сусід грає у гру з якимись пройдисвітами, що замість адреси вказують лише поштову скриньку. Вони пропонують купити за помірну суму у них якийсь непотріб, без якого можна сто літ обійтися, – і виграти автівку. Потім повідомляють, що ти серед претендентів на отримання виграшу, але, мовляв, потрібно зробити іще одне замовлення, щоб їм визначитися з переможцем. І це продовжується до тих пір, аж поки якомусь легковірному дурню – любителеві шари, забракне на замовлення грошей, або він залізе в страшенні борги.

– Оті пройдисвіти, і взагалі всі пройдисвіти, процвітають тому, що на землі можуть гинути цивілізації, динозаври, вимирати мамонти, але не порода дурнів. Поріддя любителів шари є незнищенною. Тож для чого їх, тих дурнів невмирущих, і жаліти…

х Х х

Розмовляють два чоловіки у віці:

– Ну, і як тобі нова молода політика?

– Скажу про те, що болить. Медицину очолила дівка, яка не медик. Міністерство освіти – дівка, яка у школі ніколи не працювала. Та колись навіть на посаду заврайвно призначали лише тих, хто не менше двадцяти років пропрацював учителем та директором школи, тобто знає цю систему досконально.

– Молодість – це добре, але не всяке молоде є розумним. Бо з кого ж тоді старі дурні беруться?

х Х х

Розповідає лебединська жінка:

– А мій благовірний дурень років двадцять тому ще й не таке утнув. Якось у Сумах він добре хильнув, і до нього пристали дві смугляві молодички, аби він у них купив шкіряну куртку. Ще й страшенно дешево віддавали. Мабуть, крадена. Приміряв – якраз на нього. У ній і приїхав додому. Приїжджає – а я й питаю: «А до тебе, кретине, по дорозі додому гоміки не приставали? Чи ти змінив орієнтацію? Чого це ти на себе жіночу куртку, на якій вишиті квіточки, нап’ялив?»

х Х х

Розмовляють чоловік і жінка середніх літ біля «АТБ»:

– Не знаю, яким негарним словом мені назвати своїх земляків. Ну появився ж чоловік, який міг щось конкретно зробити для міста і району, так ні ж – обрали в депутати іншого. З популярної опери. Як ото говориться: хоч і казна його батько яке, аби інше. Мало того, що не обрали, так почали у фейсбуці обзивати його негарними словами. А що воно той інший для нас зробить? Хіба що покаже чергового коміка.

– Це іще не найстрашніше. Аби не почалося обнулення незалежності.

х Х х

Збуджено розмовляють два містяни-лебединці у сквері:

– Так нехай (пі-пі-пі) туди оте районне начальство (пі-пі-пі) й перебирається! А то, значить, сидять (пі-пі-пі) у нашому місті, живуть (пі-пі-пі) у нашому місті, катаються автівками (пі-пі-пі) у нашому місті, мабуть, мають коханок і коханців (пі-пі-пі) у нашому місті, а грошики то з міста виводять (пі-пі-пі).

– Отож, давно вже пора утворювати громаду, а їх – на дембель (пі-пі-пі), тобто добре копнути під зад.

х Х х

Розмовляють чоловіки поважного віку:

– Ото воно й здохло!

– Хіба ж так можна про мертвих від­гу­куватися?

– Можна! Воно все життя своє паскудне рило наїдало на дармових харчах, ніде на роботі не нап’ялося, постійно для інших ями рило – через те воно й здохло!

х Х х

Розповідає один сільський дядько:

– Був у нас на дні села і важний представник. Дуже важний. У багатьох партіях побував. При гарному костюмі та галстуку. А один наш, сільський, підвипив, раптом підійшов до нього, обняв і поцілував його прямо в лоба.

– Влучно, одначе! Прямо в яблучко…

 

Розмови підслухав і записав

Никанор Лагідний.


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.