ср.04012020

Приколи мажорів

Приколи мажорівНаступна черга приколів припала на викладача пенсійного віку, кандидата історичних наук, який так і не навчився без конспекта читати лекцій. Він приходив в аудиторію за десять хвилин до початку занять, клав об’ємну теку з конспектами лекцій на стіл, виходив у коридор і з вікна милувався земельними дослідними ділянками біля вузу. А після дзвінка, коли студенти заповнювали аудиторію, заходив. Цю особливість запримітили мажори і вирішили заховати теку, щоб побачити, що він робитиме без неї.

Необхідно зазначити, що стаціонарна трибуна, з якої читали лекції, була добре технічно обладнана, а маленька переносна стояла на столі без особливої потреби. Коли в черговий раз викладач поклав теку на стіл і вийшов, мажори заховали її під трибуну.

Викладач, зайшовши в аудиторію і не знайшовши теки з конспектами лекцій, миттєво зблід і вискочив із приміщення, подумавши, що на цей раз забув її на кафедрі. «Оце і прийшла вона – старість, – подумав він. – Ніколи такого не було, а тут на тобі». Але й на кафедрі теки не знайшлося. Викладач на мить замислився. «Як це так? Скільки поколінь студентів виросли на цих лекціях, скільки їм вкладено в світлі голови історичних дат, крилатих висловів науковців, політиків тощо».

Він так прив’язався за десятки років викладацької діяльності до теки, тому вона для нього мала велику цінність. «А, може, це студенти так пожартували?» – промайнула думка.

Розлючений кандидат історичних наук, повернувшись до аудиторії, став запитувати чергового, хто підходив до трибуни? Той відповів, що ніхто. Кандидат знову кудись побіг, а студенти, сміючись, обговорювали пригоду. Повернувшись через певний період часу, викладач став погрожувати сту­дентам, якщо не знайдуть його теку, то матимуть заборгованість з даного предмета до самого 5-го курсу. (Тоді таке було можливо). Погрожував, що не будуть допущені до екзаменів і не отримають дипломів.

Всі кинулися на пошук злощасної теки з лекціями. Аудиторія нагадувала мурашник. Протягом години все обшукували, а тека не знаходилася. Мажори були дуже задоволені, сміючись, теж її шукали.

Але ось черговий посунув переносну трибуну, і тека впала на підлогу. Як же зрадів знахідці кандидат! Якби був сам, напевне б, розцілував її. Нарешті, через півтори години почалося зчитування лекції з конспекта. Студенти не любили таких лекцій і шкодували, що теку не викинули у вікно. Назавжди.

Олексій Дученко, м. Лебедин.

(Далі буде).

 

Про безсмертних та їх заробітки

Кожний день розповідав,

Що нічого він не крав,

Що своїм трудом і чесно

Ці мільйони він придбав.

Як поділим це багатство

На його зарплату,

Будем знати, скільки років

Мав би працювати.

По цій формулі виходить,

Щоб стільки придбати,

То ще Мудрий Ярослав

 

Пильнуй те, що рухається

Як дорогу переходиш,

Дивись на машини.

Світлофор не збив ніколи

Жодної людини.

 

Секрет довголіття

Ви відкрийте нам секрет

Свого довголіття,

Як, скажіть, зуміли ви

Прожити століття?

–Ніде дітись, треба жити,

Бо я точно знаю –

На похорон і поминки

В нас грошей немає.

 

Клин-клином…

За хабар його взяли

Й ледь не посадили.

Догадайтесь ви самі,

За що відпустили?

 

Леонід Решетнік,

с. Ворожба Лебединського району.

 

Міні-побрехеньки

В пивбаре:

– Мужчина, вам повторить?

– Ну, если не трудно.

– Повторяю: идите домой. Бар закрыт.

х Х х

– Дружище, не нужно объяснять мне, как будто я ваш колега.

Объясните мне нормально, как дурачку.

х Х х

Перед законом все равны: бомжу, который всю зиму провел на теплотрассе, весной принесли квитанцию за отопление.

 

Підготувала Лідія Можаєва,

м. Київ,

 

Сміхолики

– Хворий! Біда з алкоголем!

– Чому біда, лікарю? Тільки радощі!

х Х х

– Звідки у тебе синець під оком?

– Була бійка за кохану дівчину.

– А хто напав на тебе?

– Двоє: дружина і теща.

х Х х

– Ви пізнаєте людину, яка викрала ваш автомобіль?

– Ваша честь! Після промови його адвоката я не впевнений, чи був у мене коли-небудь автомобіль.

 

Число сім – дурням усім!

Нещодавно мій сусід побачив мене і каже, аж із штанів вистрибуючи: «Оце так повезло! З’явився у мене шанс виграти автівку! Щойно побачив у газеті таку серйозну гру – і вже виграв!А суть її ось яка. Спочатку треба свій вік помножити на два. Потім до цього числа додати чотирнадцять. Потім те число, що вийде, поділити на два. Потім від цього відняти свій вік. І якщо вийде сім – число удачі, значить, людина виграла автомобіль. І в мене вийшло сім! Правда, там є приписка, що я автоматично даю згоду на використання своїх даних, в тому числі й номера свого мобільного телефона. Але ж це у порівнянні з автівочкою – чепуха! От так повезло-повезло, аж повезюкало!»

А я йому й кажу: «Та Ви ж – людина дуже розумна, але просто в школі погано вчили математику! Ось дивіться, нехай Ваш вік ікс. Отака воно буковка– x. Тоді відповідно всі ті операції, описані Вами, мають такий послідовний вигляд: 2x; 2x плюс 14; 2x плюс 14 поділити на два = x плюс 7; x плюс сім – x = 7. Тобто, виходить, що кожна людина, яка спокушається на цю дурницю, має право на приз! Чим Вам не математична задача для вироблення імунітету для учнів початкових класів? Бо якщо вже оті Остапчики Бендери схоплять когось на гачок, отій людині почнуть пропонувати купити у них якісь дурниці. Мовляв, переможців виявилося кілька, і необхідно визначити найпереможнішого. А найпереможнішим стане той, хто більше купить у них всякого непотребу. І так людину втягують, так утягують, що в неї аж макітра гуде, бо немає у ній ані масла, ані вареничків!

Тепер найголовніше. Який же це дурень у наш час щось буде безкоштовно роздавати без власної стократної вигоди. Це ж ті самі наші демократичні вибори, які розраховані переважно на людей, що не звикли думати, і в результаті опиняються біля розбитого корита. А потім ходять та морально попукують: «Не того обрали!» У наш час Остапи Бендери плодяться інтенсивніше за колорадських жуків. Вони,наче побічні сивушні масла у самогонці нашої начебто демократії.

Іван Павлушко, м. Лебедин.


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.