ср.04012020

Операція «Котики»

Операція «Котики»Дружина Івана Мисника Катерина полюбляла все натуральне. Якщо огірок, то тільки з власної грядки, білизна в домі була вся бавовняна, і чай пили тільки з гілочок груші-дички чи смородини.Загляне, бува, Іван у холодильник, бо дуже вже захочеться йому краківської ковбаски чи гусячого паштету з консервної баночки. Так ні. У їхньому домашньому меню такої «отрути», як каже дружина, не буде. Доводиться Іванові уночі спідтишка смикнути кільце ковбаски з якогось потайного куточка. На котлети у їхньому домі теж табу: все смажене шкідливе. От і налягають на різні салати. На 8 Березня, щоправда, Катерина пообіцяла запекти кроля із власного сарайчика. І за те спасибі.

За тиждень перед жі­ночим святом Івана осі­нила ідея, як «від­­дя­чи­ти» дру­жині за її без­­глузді забаган­ки. Нехай інші чоловіки купують для своїх дружин і коханих троянди, а він своїй вербові котики піднесе. Натуральні ж, без ніякої там хімії.

Вранці 7 березня, коли чоловік ще додивлявся солодкий сон після чергової порції заборонених дружиною бутербродів, Катерина тицьнула йому під носа папірчину:

– Я в село до батьків, а ти щоб до вечора підвів під ось цим списком риску. Повернусь – перевірю. І щоб кума й ноги в нашій хаті не було! А то завжди щось вигадаєте на сміх людям.

Найскладнішим у цьому списку, як виявилось, було замісити тісто на пироги з капустою, які дружина збиралася пекти по приїзді. Прибирання, миття посуду було для Івана вже звичним. Отаке то воно, приймацьке життя. Майже кожен день – 8-Березневий. А от з тістом доведеться поморочитися, хоча дружина вчила його й цьому. Тут ще з кумом Петром зібралися по вербові котики. Якщо вже й робити сюрприз, то й для дорогої куми.

На столі, як сказала Іванові Катерина, лежав рецепт приготування тіста, але ця папірчина, як у воду канула. Шукати було ніколи. Іван засукав рукава сорочки в синю клітинку і з думкою – не святі горшки ліплять – почав класти в миску все по пам’яті: масло, олію, борошно, дріжджі, молоко, пакет кефіру (щоб краще підходило), вбив десяток яєць, знайшов два пакетики розпушувача тіста. От тільки замість цук­ру, помилившись поспіхом, всипав 5 ложок солі. Нічого, воно все переб’є. І почав гамселити вміст кухонного тазика важкими кулаками.

А кум підганяє: тісто, мовляв, ніде не дінеться, хай підходить, а котики ще треба знайти.

Виїхали кумовою машиною за місто і зненацька втрапили в глибоку баюру з водою. Довго вибиралися у безпечне місце на трасі. Аж ось і верба над ставком похилилася. А котики які на ній пухнасті, ніби вкриті сріблястою шубкою. І головне – натуральні. Рано вона прокинулася від зимового спокою.

Чоловіки з розбігу гепнули на крихкий лід – хто швидше ухопиться за кучеряву гілку. А лід під ними – хрясь! З повними холодної води черевиками, мокрі по пояс, ледве вибралися куми на берег. Іван ще й куртку як на те порвав, майже нову. Забувши про котики, посунули, спотикаючись, до машини. Але тут прикрим неприємностям, як виявилось, – лише початок. Ключі від машини десь випали з кумової кишені. Довелося місити багно по дорозі, повернувшись назад і обдивляючись кожен куточок пройденого шляху. Добре, що ключі хоч у воду не впали.

…Коли Іван Мисник добрався додому, тісто з миски плигало по всій кухні і клятий кіт Сонько його скрізь розтаскав. Аж тут і Катерина з гостинцями на поріг. Ох, і крику було! Кіт-то з хати втік, а Іванові довелося вислухати все, що дружина думає про нього. Потім, взявши до рук віник та ганчірку, почав прибирання.

Пирогів на свято дружина так і не напекла і поздоровлення від чоловіка не дочекалася. Задуманий Іваном сюрприз не вдався. І він весь день був на побігеньках у дружини. А тут ще й котики вийшли йому боком, бо підхопив застуду. От і подумай, що дарувати дружинам на їхнє свято? Можливо, дійсно, троянди, хоча вони, як говорить Катерина, із хімією.

Ольга СТЕПНА, м.Лебедин.


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.