Уривки лебединських розмов (січень)

Розмовляють два старих діди біля універмагу.

- … Якось у нашому селі одній бабі принесли миску слив. Вона як приклалася до них – так їх усі і ум’яла та ще й з кісточками. А вночі – як схватив її живіт, то мусили тарабанити стару до районної лікарні. Там бабі поставили клізму та й викачали все із жолудка. А тоді врач їй і каже: «Ти, бабо, на другий раз сливи ковтай не тільки із кісточками, а й з листям»!

- А в нас якось пішов кум до кума в гості, а той поставив на стіл миску оселедців. Його жінка сама їх солила, то ж цього добра в них вистачало. А гість любив поїсти, як не в себе. Майже миску їх і оприходував. Тоже возили в лікарню та ставили клізму. Казали, шо з нього аж вискакували оселедці, не пережовані, а лиш натроє перекушені.

х   Х   х

Розповідає працівниця аптеки.

- Приїхала якось я в Лебедин пізно. А вже – хоч в око стрель. А тут один чоловік, правда, лише трохи мені знайомий, що саме був на автовокзалі, пропонує підвезти мене додому. Їдемо з ним, значить, а він і каже: «А ти оце не боїшся, молодице, що я тебе можу в ліс завезти, щоб зробити гарне діло: сексуально познакомиться!» А я йому й відповідаю: «Я вже в такому возрасті і давно вже живу сама – то це гарне діло, тобто сексуальне знакомство, в мене буває нечасто. Тому я не тільки не боюся, а й буду цьому знакомству рада!» А він знаєш, що каже: «Та я пошутив, та я пошутив!» Ач, який шутник: розохотив жінку, а сам – по-шу-тив!...

х   Х   х

Розмовляють два молодих інтелігентних чоловіки, які, мабуть, люблять ходити по «бездоріжжю» Інтернету, біля поліклініки.

- Те, шо нинішня опозиція – це старі шнурки для нових черевиків, і так понятно. Замість того, щоб у Верховній Раді переманювати на свій бік регіоналів і комуністів, чи грошима, чи обіцянками, та обмежити повноваження Самого, вони тусувалися на Майдані і готувалися до президентських виборів…

-  Ясна річ. А може, то була навіть вказівка Самого організувати євромайдан, щоб легше було торгуватися з Росією. Та переграти Путіна – наш не переграє. Не ті біографії, не ті й рівні освіти і досвіду. Отими своїми мільярдами навзамін за українські облігації Путін може зробити після 2015-го дефолт в Україні, і вже Сам буде їм не потрібним. А ще тут багато чого непонятного: ми ж не знаємо, може, існують секретні домовленості між Європою, Росією і Америкою. Біс його знає, якими крапленими картами вони розігрують Україну, як вони нею тоді будуть ділитися. Прибережні землі у світі потихеньку ж затоплюються, і рівень води піднімається, а Україна якраз і пригодна для заселення… Возможно, нашу Україну вже поділили: Схід і Південь відійде до Росії, Захід – до Європи, Північ з Києвом і Центр – Москва купить з потрухами.

- А може, якраз діло і не в потопі. Може, Сам дивиться: на які дії буде здатна опозиція у 2015 році під час президентських виборів. І взагалі, скоро все спливе, як олія на воду. Якщо, наприклад, Америка з Європою незабаром почнуть когось бомбити, ну… якусь там чергову Лівію чи Ірак, конєшно ж, шоб ухватити нафти, або газу, то, значить, стане зрозуміло, що вони за мовчазну згоду Росії на це свиняче піратство проти отієї чергової Лівії – одкупилися Україною…

Тут в розмову втручається третій чоловік:

- Ну й грамотні ви! А я – оптиміст, бо мені все по барабану. Менше знаєш – краще спиш.  В конце концов бувало іще й хуже. А така жизнь – іще терпіма… Ну ось був Майдан, як гора, і шоб там не філософствували, а народив він для народу – сіру мишу… І ота «свята троїця» опозиції вмудрилася перетворити його на пересувний цирк і балаган…

х   Х   х

Розповідає дід, приблизно 70-річного віку та інтелігентного вигляду.

- Стою я перед Новим роком у куценькій черзі за рибою. Спереду мене – молодий чоловік, позаду – молоде дівча. Раптом молодий чоловік обернувся і наче ненароком мене штовхнув, що я аж трохи поточився на дівчину. Він навіть не вибачився і пішов з черги. Дівчина мене підтримала і каже: «Мужчина, мужчина, я вас підтримаю!». А я собі думаю: «Та який я тобі, дівчино, мужчина? Я ж тобі – старий дід!» Вона теж після цього хутко з черги зникла. Зважили мені два кіло риби, я мац у кишені гаманця з пенцією – а там пусто. Оце тобі й «мужчина, мужчина!»

х   Х   х

Чоловік середніх літ розмовляє по мобільному.

- … І тебе, друже, і тебе вітаю з наступаючим! І тобі завжди бути не тільки на коні, а й на молодій кобилці!...

 

Розмови підслухав і записав

Никанор ЛАГІДНИЙ.