нд.06162019

Горілка-невидимка

Горілка-невидимкаСам по собі Петро був чоловіком непо­ганим, але мав одну ваду - досить часто любив випити, що дуже дратувало його дру­жину Марію. Всі її спро­би вплинути на чоловіка закінчувалися безре­зультатно. Ось і сьо­годні, прийшовши на­під­питку, Петро похва­лився дружині, що їхній сусід Іван повернувся з Росії, де був на заро­бітках. Іван пригостив його горілкою, приве­зеною із самої Москви. Марія, не довго ду­маю­чи, вирішила пожарту­вати над чоловіком:

- Ой, лишенько, Пет­ре, що ж ти накоїв? Я нещодавно по теле­візору бачила теле­прог­раму, де розпо­відали, що в Росії про­дали партію горілки, випивши яку, людина через дванадцять годин стає невидимою. Неймовірно, але це чистісінька правда. А ще, чоловік, який спробував цю горілку, став невидимим, і зробити його таким, яким він був, не вдається, тому що не винайшли препарат, який може нейтралізувати дію тієї горілки.

- Та ну, вигадаєш таке. Нічого зі мною не станеться. Зранку, прокинувшись, Петро вийшов на подвір’я. Марія в літній кухні готувала сніданок.

- А що у нас сьогодні на сніданок? - запитав він у дружини.

У відповідь не пролунало жодного слова. Марія поводила себе так, нібито Петра поруч не було. Він спробував ще щось запитати у дружини, та реакція була така ж сама. Вірніше, реакції не було ніякої.

«Піду я до кума Василя, може, це щось прояснить», -вирішив Петро. Вийшовши з дому, він зустрівся з Олесею. Вона поспішала до школи. Завше дуже чемна дівчинка, помітивши Петра, ще здалеку віталася. Але сьогодні Олеся проскочила повз Петра, не звернувши на нього жодної уваги. Звідки було йому знати, що дівча було заклопотане підготовкою до шкільного концерту, на який вона вивчила великого вірша. І так була зайнята повторенням того вірша по дорозі до школи, що дядька Петра дитина просто не помітила.

«От халепа, невже це все правда, що говорила Марія про ту російську горілку?» - бідкався Петро.

Далі біля старої груші помітив бабу Горпину. Петро пройшов повз неї, невпевнено пробурмотівши «Доброго дня». Бабуся не те що не привіталася, навіть не повела головою. З того переляку Петро зовсім забув, що днів зо два тому вкотре посварився з Горпиною через свого пса, який, бігаючи відв’язаним, кидається на стареньку. Востаннє собака мало не покусав її, якби вчасно на допомогу не прийшов сусід Кирило. От з тієї образи бабуся навіть говорити не захотіла з Петром. «Боже, що ж це коїться? Вона мене теж не бачить», - думав Петро.

Кума Василя він дома не застав. А його дружина Світлана (ще зранку попереджена Марією) на появу Петра теж не зреагувала.

Повернувшись додому, Петро сів на ґанку і важко зажурився, жалкуючи, що пив ту кляту горілку, думаючи, як йому далі бути.

За цими важкими думами і застала його Марія, яка щойно вийшла з хати:

- А ти чого снідати не йдеш? І де ти ходиш з самого ранку?

- Маріє, а ти що, мене бачиш?

- Я тебе не тільки бачу, а ще й дам добрячого прочухана, якщо ти не візьмешся зараз за роботу...

З того часу Петро навіть не дивиться в бік оковитої. А коли з Марією вони збираються іти в гості, то дружина з усмішкою нагадує:

- Гляди ж мені, Петре, не пий, а то невидимим станеш.

Людмила ПАСІЧНИК.

 

Міні-побрехеньки

Он бегал за каждой юбкой. И все бы ничего, но дело было в Шотландии.

х   Х   х

Как только почувствуешь, что кольцо сжимается, – беги! Не успеешь оглянуться, как оно окажется на пальце.

х   Х   х

Работа не волк, но все равно не следует быть на ней бараном.

х   Х   х

Женщина за рулем – богиня: пассажиры молятся, прохожие крестятся.

х   Х   х

Подбитый глаз уменьшает обзор, зато добавляет опыта.

х   Х   х

Врачи утверждают: 50 грамм коньяка за ужином – это не только полезно, но еще и мало.

х   Х   х

1000 раз помог – забудут. Один раз отказал – запомнят.

х   Х   х

- Папа! Ты еще вырастешь?

- Нет, сынок!

- А зачем тогда кушаешь?

х   Х   х

Женщины – они, как Чебурашка, теплые, мягкие, любят ушами и всю жизнь живут с каким-то крокодилом.

х   Х   х

Относитесь позитивно, если вас кто-то послал. Почувствуйте себя важным посланником.

х   Х   х

- Почему не убрал в квартире?

- А я весь день ждал тебя с распростертыми обьятьями.

х   Х   х

Хотя вы знаете много иностранных языков, обязательно учите и русский. Мало ли что: упадете или что-то тяжелое на ногу уроните...

 

Лідія МОЖАЄВА,

м. Київ,

спеціально для «Будьмо разом».


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.