нд.01202019

Танці дядька Панаса

Танці дядька ПанасаЄ у мене далекий родич, про таких кажуть «Через дорогу навприсядки». Дядько Панас, бувший тракторист, всім подобався: трудяга, майстер на всі руки, красномовний, гуморист. Поїхала до нього, щоб переконати його переїхати до мене жити. Важко бути одному. Його дружина померла. На подвір’ї я побачила пузатий тульський самовар. З чорної труби піднімався сизий димок, що приємно пахнув хвоєю. Дід використовував соснові шишки. А з хати

Уривки лебединських розмов (січень)

З розмов водіїв рейсових автобусів

- А Ви до нас завтра вранці приїдете? Рейс не відміните?

- Як вам сказати… Взагалі ж то є два фактори: людський і залізячний. Якщо до завтрашнішнього дня буду здоровий я, якщо нагло не поламається якась залізяка

Уривки лебединських розмов (грудень)

Розмовляють дві моложаві жіночки на автовокзалі:

- Газ, звичайно, штука гарна. Особливо для старих бабів. Раніше їм для чого у старості був дід? Щоб хмизок та дрова рубати. Як помирав був свій дід – треба було приймака приймати та його вонючі штани прати. А як став газ, то навіщо їм і здалися ті приймаки! А тепер хто його знає, що воно далі буде.

Обіймайтеся!

Обіймайтеся!- Ой Миколаївно! У мене катастрофа. Мій чоловік зраджує! Я сама бачила, як на вулиці до нього підійшла якась жінка і міцно прилипла. А він, мій Микола, посміхнувся і теж її обняв. Ось так! Це моя сусідка Тетяна підняла галас. Чоловік, бачите, зрадив.

- А хто кого обійняв? - запитала.


Уривки лебединських розмов (листопад)

Уривки лебединських розмов (листопад)Розмовляють на автовокзалі чоловік і жінка, очевидно, що вчителі:

- …Я повертаюся додому з курсів підвищення кваліфікації.

- Найнепотрібніша ланка в системі освіти – це наш інститут підвищення кваліфікації вчителів.

Уривки лебединських розмов (вересень)

Уривки лебединських розмов (вересень)Розмовляють дід і баба біля сільського двору

­ Мабуть, бабо, буде дощ. Снився мені наш колишній сільмаг і покійний продавець Семіточка. Мов, черга до нього в сільмазі – огромадна, а мені він без черги всякого добра продав, а тоді, щоб не дуже черга гуділа, подав, завернутий в газету, зонтик, значить парасолю.

Уривки лебединських розмов (серпень)

Уривки лебединських розмов (серпень)Розмовляють дві старі жінки на автовокзалі:

- Тепер і в селі молоді вже не дурні. Сходяться, живуть собі. Діток по двоє та троє прижи­вають, але не розписані в ЗАГСі.

- А чого ж то батьки їхні мов­чать?

- Так і батьки їхні ж по­ро­зумнішали: жінка считається

Уривки лебединських розмов (липень)

Розмовляють дві жінки на автовокзалі

- А моя сусідка і досі пользується на городі дустом. Дустить і картоплю, і буряки, і городину. Насипле його у свої старі капронові колготки і трусить над кущиками.
- Та Ви що! Воно ж отой яд давно запрещонний!
- І ми її про це не раз казали. І шо він визиває рак. І шо в нас

Ось така халепа

Ось така халепаМої добрі друзі, сусіди Галя та Іван, розповіли кумедні історії, які бували в їх житті. Ось одна з них.Я почала вечірнє доїння корів. Раптом біля мене з’явилась курка-бройлер. Вона повинна була вже давно сісти на сідало і чогось виглядала стурбованою. - Чого ти сюди приперлась? - розсердилась доярка Настя - А ну киш звідси! Перелякана курка забігала і наступила на граблі, якими прибирали гній. Коли чую несамовитий крик Насті. Ніхто нічого не зрозумів.

Уривки лебединських розмов (червень)

Уривки лебединських розмов (червень)Розмовляють сільські діди:

- Влада ж то помінялася, та прихвосні Януковича при владі, на жаль, нікуди не поділися. Особенно по районах. Пере­строїлися так, шо їх тепер хоч до вавки прикладай!

- Та вони почали осторожно пере­строю­ватися вже тоді, як тільки вітер з другого боку почав дуть. І чому тут удівляться? Моїй породистій Мані тоже всьоравно,

Добряча закуска врятувала життя

Добряча закуска врятувала життяУ братів наших менших і звички, і характер й уподобання такі ж, як у людей. Тварини є роботящі та ледачі, слухняні та неслухи, дебошири та тихоні, сильні й немічні, великі та маленькі, розумні та не дуже. Як і в людини, в них інколи трапляються в житті гіркі періоди. А смішного, - хоч греблю гати. Ось яку бувальщину повідала одна знайома мені – сімейний лікар-терапевт Теофіпольської центральної районної лікарні Людвіня Рибак. В обійсті її бабусі

Уривки лебединських розмов (травень)

Розмовляють сільські діди:

- Безсовісні ці агресори! Тут картоплю треба садити, город обсажувать, а вони на нас войною пруцця!

- Да, треба городи садить і старим та немічним, хоч рачки, хоч навколюшки, а садить, бо як буде война, то буде й голод.

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91