нд.05262019

Уривки лебединських розмов (листопад)

Уривки лебединських розмов (листопад)Розмовляють на автовокзалі чоловік і жінка, очевидно, що вчителі:

- …Я повертаюся додому з курсів підвищення кваліфікації.

- Найнепотрібніша ланка в системі освіти – це наш інститут підвищення кваліфікації вчителів.

Уривки лебединських розмов (вересень)

Уривки лебединських розмов (вересень)Розмовляють дід і баба біля сільського двору

­ Мабуть, бабо, буде дощ. Снився мені наш колишній сільмаг і покійний продавець Семіточка. Мов, черга до нього в сільмазі – огромадна, а мені він без черги всякого добра продав, а тоді, щоб не дуже черга гуділа, подав, завернутий в газету, зонтик, значить парасолю.

Уривки лебединських розмов (серпень)

Уривки лебединських розмов (серпень)Розмовляють дві старі жінки на автовокзалі:

- Тепер і в селі молоді вже не дурні. Сходяться, живуть собі. Діток по двоє та троє прижи­вають, але не розписані в ЗАГСі.

- А чого ж то батьки їхні мов­чать?

- Так і батьки їхні ж по­ро­зумнішали: жінка считається

Уривки лебединських розмов (липень)

Розмовляють дві жінки на автовокзалі

- А моя сусідка і досі пользується на городі дустом. Дустить і картоплю, і буряки, і городину. Насипле його у свої старі капронові колготки і трусить над кущиками.
- Та Ви що! Воно ж отой яд давно запрещонний!
- І ми її про це не раз казали. І шо він визиває рак. І шо в нас

Ось така халепа

Ось така халепаМої добрі друзі, сусіди Галя та Іван, розповіли кумедні історії, які бували в їх житті. Ось одна з них.Я почала вечірнє доїння корів. Раптом біля мене з’явилась курка-бройлер. Вона повинна була вже давно сісти на сідало і чогось виглядала стурбованою. - Чого ти сюди приперлась? - розсердилась доярка Настя - А ну киш звідси! Перелякана курка забігала і наступила на граблі, якими прибирали гній. Коли чую несамовитий крик Насті. Ніхто нічого не зрозумів.

Уривки лебединських розмов (червень)

Уривки лебединських розмов (червень)Розмовляють сільські діди:

- Влада ж то помінялася, та прихвосні Януковича при владі, на жаль, нікуди не поділися. Особенно по районах. Пере­строїлися так, шо їх тепер хоч до вавки прикладай!

- Та вони почали осторожно пере­строю­ватися вже тоді, як тільки вітер з другого боку почав дуть. І чому тут удівляться? Моїй породистій Мані тоже всьоравно,

Добряча закуска врятувала життя

Добряча закуска врятувала життяУ братів наших менших і звички, і характер й уподобання такі ж, як у людей. Тварини є роботящі та ледачі, слухняні та неслухи, дебошири та тихоні, сильні й немічні, великі та маленькі, розумні та не дуже. Як і в людини, в них інколи трапляються в житті гіркі періоди. А смішного, - хоч греблю гати. Ось яку бувальщину повідала одна знайома мені – сімейний лікар-терапевт Теофіпольської центральної районної лікарні Людвіня Рибак. В обійсті її бабусі

Уривки лебединських розмов (травень)

Розмовляють сільські діди:

- Безсовісні ці агресори! Тут картоплю треба садити, город обсажувать, а вони на нас войною пруцця!

- Да, треба городи садить і старим та немічним, хоч рачки, хоч навколюшки, а садить, бо як буде война, то буде й голод.

Уривки лебединських розмов (квітень)

Розмовляють два чоловіки інтелігентного вигляду на площі Інтернаціональній у Лебедині:

- Ну як ти вважаєш, після Майдану і зміни влади в Україні ми заживемо краще?

- Аякже. Колишні лідери місцевих організацій Партії регіонів

Горілка-невидимка

Горілка-невидимкаСам по собі Петро був чоловіком непо­ганим, але мав одну ваду - досить часто любив випити, що дуже дратувало його дру­жину Марію. Всі її спро­би вплинути на чоловіка закінчувалися безре­зультатно. Ось і сьо­годні, прийшовши на­під­питку, Петро похва­лився дружині, що їхній сусід Іван повернувся з Росії, де був на заро­бітках. Іван пригостив його горілкою, приве­зеною із самої Москви. Марія, не довго ду­маю­чи, вирішила пожарту­вати над

Уривки лебединських розмов (березень)

Уривки лебединських розмов (березень)Розповідає моложавий дід у міжміському автобусі:

- Коли ми з бабцею вийшли на пенсію, квартиру у місті залишили синові, а самі в селі купили хатку. І сусідом у нас виявився інтересний чоловік. Раз мені показує альбом з фо­тографією. «Оце, - каже, - з гармошкою  я, а це в наколках і з гітарою – Вітя Янек. Це він після другої відсидки». І ба­гатьом про це розповідав.

Наша баба Гапа

Наша баба ГапаЄ у нашому будинку унікальна бабуся – Горпина. Але всі її звуть Гапою. Довгожителька і досі струнка, завжди з посмішкою. Сусіди до неї звертаються за порадою, наприк­лад, як лікуватись, коли покусала бджола, чи кліщ, що робити, коли дитина заїкається. Все вона знає. Заміж чомусь не пішла. – Марш Мен­дельсона не для мене – каже стара: «марш, жінко, за пляшкою, марш з моїх очей, марш обід варити!»
Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.