Стрічка новин
На фоні казкової природи: Зима – чудовий привід весело і корисно провести час з родиною на свіжому повітрі. Але грудень не дуже радував нас У Лебедині пенсіонеру виписали штраф за спалювання листя: Здійснюючи патрулювання міста Лебедин, група реагування поліції охорони помітила, що у вечірній час на території одного з міських підприємств по Старий вовк (бувальщина): Пам’ятаю, льотчики Лебединського військового містечка не тільки добре літали, а й добре стріляли. Десь під Рябушками взимку вони вбили вовка. Її осінній ювілей: Осінь, золота і чарівна, крокує нашою землею. Разом з нею вступає в свій осінній ювілей і моя подруга Людмила Лисенко. Хай щастя та мир зIгрIвають оселю: Чарівна жінка, любляча матуся, мудра бабуся, чудова прабабуся, добра подруга, гарна сусідка. Всі ці слова можна дарувати дорогій нашій Ользі До слова рідного торкнись душею: Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Калиновою, солов’їною називають українські поети нашу мову. Чи відчуваємо велике таїнство живого Врятуймо Мілану!: Для кожного з батьків найбільше щастя – здорові діти. Родині Желєз­нікових не пощастило. Їхній Міланочці лише п’ять місяців, а вона Конкурс-акція пам’яті «Стара фотографія» - В здоровому тілi - здоровий дух: У радянські часи розвиток спорту був на високому рів­ні. Розвивалися різні йо­го види. Велику увагу приділяли зимовому спорту. У місті Ціни на ринку: Ціни в порівнянні з минулим місяцем залишаються на тому ж рівні. Лише подорожчали: цукор – на 2 гривні, олія – Батьків на Сумщині накрила хвиля двійнят: Вони народжуються з незначним проміжком у часі, швидше за все мають дуже схожу зовнішність, а зв’язок між ними настільки тісний,

Зустрілися двоє знайомих. Один з них говорить:

– Мені в цьому році виповнилося вісімдесят. А скільки тобі років?

– Скоро вже сімдесят, – відповів той.

– О! Так тобі ще можна до молодиць ходити!

– Та ходити то можна. Тільки напрошується питання – чого? Недаремно ж в народі кажуть: «Не залишай жінок на старість, а горілку на завтра!».

Підготував

Олексій  Дученко,

м. Лебедин.

 

Міні-побрехеньки

— Ти розмовляєш уві сні?

— Ні. А ти?

— Я розмовляю. Інакше мені ніяк не можна.

— Чому?   

— Це єдина можливість хоч щось сказати у своєму домі!..

х Х х

— Чому твоя сестра вирішила стати зубним лікарем?

— Їй подобається, коли чоловіки дивляться на неї, роззявивши рота і витріщивши очі.

х Х х

На прийомі в лікаря:

— У вас тиск 160 на 100. Вам треба терміново відмовитися від кави й коньяку.

— Зрозумів, лікарю: тільки чай і горілка.

х Х х

— Тепер не та медицина, що колись... Як я була молода, зайдеш, було, до лікаря, він тебе поки вислухає, поки послухає, поки знайде хворобу... А тепер не встигнеш і слова сказати. «Все ясно, бабусю», — каже... Дивись, уже й рецепта пише... Що не кажіть, не та тепер медицина.

Підготувала Лідія Можаєва,

м. Київ.

Спеціально для тижневика

«Будьмо разом».

 

 

Тяжко власнику багатства

Про багатство, що в землі,

Нафту, газ та й воду

Конституція говорить:

– Це власність народу.

                Якщо це багатство спільне,

                Хотілося б знати,

                Хто дозволив за наш газ

                З нас три шкури драти?

Про тарифи всі кричали,

Що ціни безбожні.

Як портфель схопили, кажуть:

– Дешевше не можна.

                За трубу благословили

                Ви окрему плату.

                Скоро вже й за запах газу

                Будуть гроші брати.

Дорогий, бо газ чужий,

Нам не раз казали,

А про свій дешевий газ

Чомусь промовчали.

                Можна ж вентиль свого газу

                Людям відкрутити.

                Олігархи й за дорожчий

                Зможуть заплатити.

Тяжко власнику багатства

Це до тями взяти.

Як же можна спільним нашим

Так спекулювати?

 

Полегшало

За пів року ви ні разу

Нам зарплати не давали,

Так зате за цей же термін

Її двічі піднімали.

 

Підрахував

Не буду я заводити ні вас, ані себе в оману.

Кохаю Вас, та Ви мені не по карману.

Леонід Решетнік,

с. Ворожба Лебединського району.

Додати коментар