Марина Володимирівна, лікар: - Я, звичайно, не прибічниця пенсійної реформи, але вважаю, що влада намагається підлашто­ву­ватися під інші розвинуті країни, в яких пенсійний вік для жінок більше за 60 років. Звичайно, правлячу верхівку країни можна зрозуміти, адже кількість людей пенсійного віку більша, ніж новонароджених. Проте, для нашого населення це важкий тягар.

Іван Ярославович, водій: - Мені особисто не подобається, що пенсійна реформа проходить за рахунок наших громадян. Мені здається, що сьогодні все зведеться до того, що на плечі українців перекладеться відповідальність за всі промахи 20 минулих років нашої влади. Така позиція і політика країни – неправильна. Я вважаю, що пенсійна реформа ні до чого хорошого не призведе.

Андрій, студент: - Пенсійна реформа – це крок вперед, який треба було зробити ще декілька років тому, хоча б  при правлінні колишнього Президента – Віктора Ющенка. На жаль, до цих пір на цей крок ніхто не йшов, оскільки всі боялися. У нас традиційно всі думають про вибори, а не про країну.

Вадим Вікторович, заробітчанин: - У всіх країнах Європи перехід на накопичу­вальне пенсійне страхування відбувся ще 15-20 років тому, і рівень життя у них був на той час зовсім не кращий, ніж наш. І тому для покращення економічного розвитку країн подовжили пенсійний вік більше 60-ти років. А нам навіщо? Мені здається, з економікою в Україні все добре і ми обійдемося без пенсійної реформи.

Руслан, водій: - Про пенсійну реформу я ще не задумувався, але вважаю, що такі заходи для країни дуже жорсткі, не всі люди доживають до такого віку. Збільшують вікові обмеження, знімають вислугу років. А де людям працювати, коли роботи зовсім немає?

Ольга Дмитрівна, помічник вихователя: - Мені скоро виходити на пенсію, та чи встигну я? Ця пенсійна реформа придумана не для людей, які дійсно працюють. Ця реформа для тих, хто сидить у Верховній Раді. Їм можна сидіти і до 100 років, а мені, коли в групі 30 дітей, в 60 років буде важко. Я проти цієї пенсійної реформи.

Юлія Мирославівна, продавчиня: - На сьогодні навіть молоді важко знайти роботу, а якщо людині вже 55 років і її звільнять, максимум реальну роботу, яку можна знайти без зв’язків і знайомств, це хіба що прибиральник. До того ж, потрібно враховувати різне фізичне самопочуття і спадковість людей, дехто в 50 ледве ходить, а інші в 70 років почуваються непогано. Влада ж звикла всіх міряти під одну мірку.

Микола Романович, слюсар: - Через рік ще важче буде впроваджувати пенсійну реформу. Вона потрібна. Ніхто не казав, що буде легко. А на рахунок, хто її впроваджує і як, вирішувати треба було до виборів. А зараз, що вибрали – те і маємо. Якщо не цей Президент її запровадить, так інший. І буде ще гірше, ніж зараз. Тому краще вже «сьогодні», ніж «завтра».

Ірина Юріївна, робітниця: - На мою думку, просто нашій владі не сидиться на місці, їй щось дуже хочеться в Європу. А за це все розплачуємося ми – прості українці, а собі красиве життя вони вже влаштували. Працювати жінкам до 60 років – це вже занадто.

Богдан, будівельник: - Я вважаю, що пенсійний вік буде доцільно піднімати у разі підйому грошового забезпечення. Дійсно, хто отримуючи півтори тисячі гривень захоче працювати до глибокої старості, щоб заробити на ту ж старість? А якщо підняти заробітну плату хоча б до трьох-чотирьох тисяч, то яка різниця, по суті, до скількох років працювати? Чи не так?

Вікторія ПІС­КО­ВА,

Юлія ПІСТУ­НОВА,

Марина  АВРАМЕНКО,

творча студія «КонТАКТ» при редакції газети «Будьмо разом».